The 1924 Project#музична_пауза Якось я висловився, що нічого кращого за те, що слухав у молодості, в дорослості так і не почув, а мені відповіли, що це перша ознака старості. Бути старим не хотілося, і відтоді я в промисловій кількості сумлінно слухаю нове. «Нове» в моєму випадку означає не «сучасне», а «раніше не слухане».Вердикт це не змінило — вершиною масових жанрів мені досі здаються 1960–1970-ті роки. Зрештою, хто перевершив квінів, діплів і цепелінів?Аж тут алгоритм підсовує душевну суміш соула з фанком. Якась учителька музики з якогось Чикаго чи Бостона виконує на мінімалках призабуту музику епохи. Більше з'ясувати не вдалося.Якби вас цікавили музичні смаки дорогої редакції, то ось вони.UPD. Дорогі читачі пишуть, що це ШІ-згенерована музика. Навіть слова шішка навчили. ОМГ. Що тут скажеш — ми приречені. Коли воно навчиться так само добре перекладати, як фанк лабати — питання часу. Вангую, що наступним трендом у хіпстерів буде слухати Річі Блекмора — там є гарантія, що руками зіграно, а не термінатор похоронний марш нам насвистує.https://music.youtube.com/watch?v=SbLUO74y7Vg&si=kmOKvBcBFQHTFx95