Estadísticas de telegram channel - @tureckiywarnews

Покровський напрямок — 2 червня 2026За минулу добу на фронті відбулося 249 бойових зіткнень, найбільше — на Покровському напрямку. Наші захисники зупинили 56 штурмових дій агресора на цьому напрямку. Станом на 16:00 того ж дня з 54 зафіксованих атак 19 припало на Покровський напрямок.Окупанти атакували у районах населених пунктів Новоолександрівка, Гришине, Удачне та у бік Білицького, Степів, Іванівки, Сергіївки, Дорожнього. Чотири боєзіткнення тривали.На підступах до Дніпропетровщини зафіксовано розширення сірої зони на північ-захід від Гришиного. Головна тактична мета ворога — вихід до Мирного з півдня, щоб загрозити логістичним маршрутам, що з'єднують Донеччину з Дніпропетровською областю.✅Факт про Донеччину : Донецьк був одним із центрів українського театрального руху — Донецький драматичний театр, що був заснований на базі Харківського народного театру та експериментального об'єднання «Березіль», у 1920–30-х роках ставив вистави виключно українською мовою і був частиною культурного відродження епохи «Розстріляного відродження». У 1930-ті роки радянська цензура почала активно боротися з експериментами. Театр, як і інші творчі установи того часу, змушений був переорієнтовуватися на ідеологічно витримані соцреалістичні п'єси.ПІДПИСАТИСЯ ⬇️https://t.me/tureckiywarnews

Війна прийшла в Україну не в один день. Вона підкрадалася поступово, змінюючи людей, міста, долі. У 2014 році вона ще здавалася багатьом чимось далеким — новинами з екранів телевізорів, назвами незнайомих міст на Донбасі, повідомленнями про бої, які відбуваються десь там, за сотні кілометрів.Тоді військові поверталися додому із фронту, а люди часто не знали, що сказати їм. Хтось дякував. Хтось відвертав очі. Хтось жив так, ніби війни не існує. Країна лише вчилася розуміти ціну миру.З роками війна стала фоном життя. Вона не зникла, але до неї звикли. Волонтерські збори вже не викликали такого відгуку, як раніше. Новини про втрати перестали шокувати так сильно. Людська психіка захищалася байдужістю, щоб вижити серед постійного болю.І разом із цим змінювалося ставлення до військових. Героїчний образ перших років поступово поступався місцем буденності. Військовий у формі став частиною пейзажу вокзалів, магазинів, вулиць. Люди перестали озиратися на нього. Перестали помічати втому в його очах, шрами на руках, мовчання, за яким ховалися пережиті бої.24 лютого 2022 року все змінилося знову.Війна увірвалася в кожен дім. Вона більше не була чиєюсь чужою історією. Вона стала особистою. Мільйони українців прокинулися від вибухів і вперше відчули те, що військові знали вже вісім років: завтра може не настати.У перші місяці повномасштабного вторгнення суспільство дивилося на військових із захопленням і вдячністю. Вони були щитом, який тримав країну. Люди несли їм їжу, купували спорядження, обіймали на вокзалах незнайомих солдатів.Але війна тривала.Минули місяці. Потім роки. Люди в тилу почали повертатися до своїх справ. Відкривалися кав'ярні, планувалися відпустки, народжувалися діти. Життя вперто шукало шлях уперед. І разом із цим між фронтом і тилом знову почала виникати невидима відстань.Бо той, хто щодня живе під обстрілами, і той, хто щодня стоїть у заторі дорогою на роботу, поступово починають дивитися на світ по-різному.Сьогодні ставлення до військових стало складнішим. У ньому є повага, вдячність, захоплення. Але є й втома від війни, бажання не думати про неї хоча б один день. Є нерозуміння. Є страх. Є почуття провини у тих, хто залишився в тилу, і образа у тих, хто роками не залишає фронт.Війна змінила всіх.Вона навчила цінувати військових, але водночас показала, як швидко людина звикає навіть до подвигу. Як легко перестати помічати тих, хто щодня ризикує життям заради інших.І, мабуть, найбільший виклик для України після перемоги буде не лише відбудувати зруйновані міста. Найважче буде зберегти пам'ять. Пам'ять про тих, хто пішов воювати тоді, коли більшість ще не вірила у війну. Про тих, хто повернувся іншими людьми. Про тих, хто не повернувся зовсім.Бо ставлення суспільства до своїх військових — це завжди дзеркало країни. І від того, що ми побачимо в цьому дзеркалі після війни, залежатиме наше майбутнє.🇺🇦Ганна Федянович, подруга Багіра — начальниця штабу Медичного Добровольчого Батальйону Госпітальєри.ПІДПИСАТИСЯ ⬇️https://t.me/tureckiywarnews

Коли хворіє дитина, світ втрачає барви. А коли час, щоб врятувати життя, йде на години, навколо все завмирає. Це історія про те, як авіація ДСНС вперше за час повномасштабної війни піднялася в небо, щоб доправити донорський орган і подарувати майбутнє 8-місячному малюку.Єдиним квитком у життя маленького пацієнта «Охматдиту» була трансплантація печінки. І цей шанс подарувала інша родина, яка попри власний біль погодилася на посмертне донорство.З цієї секунди увімкнувся безжальний таймер. Донорська печінка життєздатна поза тілом лише 10 годин. У цей короткий проміжок потрібно вкласти все: вилучення, складну логістику та саму операцію. Будь-яка затримка на дорозі означала б, що орган не приживеться.Звичайна автівка тут була безсилою, тому гендиректор «Охматдиту» Олександр Урін звернувся до медичної служби ДСНС – начальниці Управління організації медичного забезпечення Наталії Яшан. Потрібне було диво, яке не забезпечить жоден наземний маршрут.Рятувальники зреагували миттєво. Поки хірурги проводили операцію з вилучення донорського органу, екіпаж ДСНС уже чекав на зліт. Спільно із Силами оборони, які забезпечили безпеку у воєнному небі, надзвичайники підняли гвинтокрил.Усього 1,5 години – рівно стільки знадобилося фахівцям ДСНС, щоб доправити безцінний вантаж до Києва. Рятувальники випередили час і виграли у смерті 6 життєво важливих годин. Щойно гвинтокрил торкнувся землі, трансплант-команда на чолі з професором, лікарем-трансплантологом Олегом Годіком прийняла орган і розпочала багатогодинну битву в операційній.«Ми зробили так, щоб наші трансплантологи за допомогою співробітників ДСНС змогли врятувати цю дитину. Коли кожен з нас буде виконувати свою роботу, то, мабуть, наше життя стане трішки щасливішим», – зазначив Олександр Урін, генеральний директор дитячої лікарні «Охматдит». ❤️Ця історія – про єднання, від якого перехоплює подих. Про мужність родини, яка в мить власної трагедії врятувала чужу дитину. Про лікарів, які борються за життя дітей, та військових, що берегли небо. І про рятувальників ДСНС, які зробили неможливе – вирвали у смерті ці вирішальні 6 годин.Завдяки злагодженій роботі вдалося врятувати дитяче життя. Дякуємо кожному, хто виборов шанс для нашого майбутнього.🆘Сайт • Fb • X • IG • YT • TT

Про рабів та воїнів: сучасна класифікація​Іронія нашої епохи в тому, що найбільше про «свободу» сьогодні кричать ті, хто за банку пива і затишний диван готовий терпіти будь-яке приниження.​Давайте нарешті проведемо чітку межу між двома видами Homo sapiens у наших реаліях:​Воїн: Людина, яка має яйця, мізки і хребет. Він чудово бачить усі факапи влади, корупцію та несправедливість. Але він бере зброю і йде в окоп, бо розуміє базову істину: якщо не буде держави, то не буде взагалі нічого — ні ТЦК, ні податків, ні самого його життя. Він захищає свій дім, свою землю і право своїх дітей не стати гарматним м'ясом для наступної імперської війни.​Диванний «антираб»: Особина, яка тремтить від кожного шурхоту за вікном, але в інтернеті перетворюється на титана думки. Його головний аргумент, щоб сховатися за спідницю: «Я не піду воювати за зелену владу/депутатів/олігархів!»​Цинічна правда життя:Воїн воює за Україну, бо він і є Україна. А домашній «патріот» сидить у теплі завдяки цьому воїну і строчить гнівні коментарі, прикриваючи свій тваринний страх «високою політичною позицією».​Найкумедніше, що ці «вільні люди» щиро вірять, ніби їхнє боягузтво — це бунт проти системи. Ні, сонечка. Ви не бунтарі. Ви просто раби свого страху, які вигадали дуже зручну відмазку, поки за вас помирають справжні вільні люди.➕TURECKIY➕Infowar UA🇺🇦

⚡️ Центр фіксує, що Facebook-сторінки, які зазвичай публікують маніпулятивні клікбейтні новини, почали масово просувати деструктивну антимігрантську тематику. ▫️ Поруч із «сенсаційними» дописами, які мають бодай мінімальний зв’язок із реальними подіями, на цих ресурсах з’явилася велика кількість відвертих фейків про нібито кримінальні злочини мігрантів в Україні.▫️ Для привернення уваги адміністратори сторінок використовують вигадані кричущі заголовки: «Мігранти напали на школяра, який повертався додому, і записували це на відео», «Зʼявилося відео, як мігранти скидають український прапор» або «Мігрант дістав російські прапори, щоб продавати їх у парку Києва». ▫️ Усі ці публікації ілюструються зображеннями, згенерованими штучним інтелектом. Насправді жодної з описаних подій не відбувалося. Посилання під дописами не містять жодних обіцяних відеодоказів, а ведуть на сумнівні анонімні Telegram-канали. Таким недобросовісним методом власники цих ресурсів намагаються наростити аудиторію.‼️ Проте шкода від такої діяльності виходить за межі звичайного клікбейту. Як раніше повідомляв Центр, рф здійснює масштабну антимігрантську інформаційну операцію, намагаючись розхитати українське суспільство. Подібні фейки про «злочини мігрантів» грають на руку ворогу, адже цілеспрямовано провокують штучні внутрішні конфлікти та підривають єдність у державі.✅ Закликаємо користувачів дотримуватися інформаційної гігієни. Не взаємодійте з такими дописами та не переходьте за сумнівними посиланнями.🪽 Центр протидії дезінформації

«Не може збагнути»: Юсов пояснив глобальний прорахунок путіна з УкраїноюЯкщо країну неможливо захопити - її намагаються зламати зсередини через хаос, недовіру та розкол суспільства. Саме так, за словами представника ГУР МОУ Андрія Юсова, діє путін щодо України, але кожного разу терпить невдачу.💬 «Якщо ти не можеш захопити - то маєш всередині зламати єдність. Це стосується завдань путіна проти України. Але ми завжди здаємо цей тест успішно - українці зберігають розуміння, хто є ворог, а хто друг», - заявив Юсов під час інтерв’ю на Lviv Media Forum.Він наголосив, що війна за незалежність не роз’єднала українців, а навпаки - об’єднала суспільство. І саме цього путін «не може ні пробачити, ні збагнути».Водночас кремль продовжує сіяти хаос і проти Заходу - через ІПсО, дискредитаційні кампанії та атаки на політиків, які займають жорстку позицію щодо режиму путіна.💬 «Якщо той чи інший політик займає жорстку позицію проти режиму путіна - значить він стає особливо бажаною мішенню для проведення ІПсО та дискредитацій», - додав представник ГУР.✅ Підписатись на Spravdi у Telegram

🔻 Оперативна ситуація на Покровському напрямку станом на 15 травня:▪️ Покровський відтинок разом із суміжним Добропільським залишаються найгарячішими зонами: за добу наші хлопці відбили 35 масованих штурмів. Ворог тисне хвиль за хвилею, намагаючись прорвати фронт на широкій лінії від Родинського до Сергіївки.▪️ На лінії Котлине — Удачне — Молодецьке ситуація максимально напружена, але повністю контрольована. Окупанти пробують «прогризти» оборону вздовж залізничних колій, проте наші захисники бетонно тримають рубежі, перетворюючи ворожі накати на суцільний конвеєр утилізації піхоти.▪️ Робота в тилу ворога: наші ракетники та артилеристи влаштували окупантам епічний вечір. Прямими влучаннями рознесли ворожий пункт управління безпосередньо в районі Покровського виступу, а в Селидовому ювелірно накрили великий ангар, де ховали бронетехніку.▪️ Полювання на «очі» противника: Сили оборони вистежили та вщент знищили важливий пункт управління ворожими БпЛА в окупованому Графському. Це серйозно «прикрутило» загарбникам можливості аеророзвідки та коригування вогню на західній Донеччині.▪️ На Добропільському векторі ворог спробував активізувати тиск на лінії Золотий Колодязь — Нове Шахове — Кучерів Яр, намагаючись намацати шпарини у флангах. Наші десантники та піхота вчасно зрізали ці спроби, відкинувши загарбників на вихідні позиції.▪️ Цікава тенденція від аналітиків: після успішних нічних прильотів по складах БК окупантів у ближньому тилу, інтенсивність їхніх координованих артилерійських нальотів під Молодецьким дещо знизилася. Схоже, у ворога знову почався тимчасовий «снарядний голод».ПІДПИСАТИСЯ ⬇️https://t.me/tureckiywarnews

🔻 Оперативна ситуація на Покровському напрямку станом на 15 травня:▪️ Продовжуємо наш щоденний огляд найгарячішої точки фронту. За оновленими даними Генштабу, інтенсивність боїв не спадає: за останню добу наші захисники відбили 32 масовані штурми на Покровському напрямку.▪️ Аналітики зафіксували чергове просування російських окупантів у забудові міста Родинське, а також у селі Красний Лиман. Ситуація там залишається вкрай складною, бої йдуть буквально за кожну вулицю.▪️ Ворог відчайдушно намагається прорвати нашу лінію оборони в районах населених пунктів Котлине, Молодецьке, Удачне та Новоолександрівка. Наші хлопці зустрічають штурмові групи щільним вогнем і не дають їм закріпитися.▪️ Окупанти не припиняють тероризувати тилові громади західної Донеччини. За добу поліція зафіксувала 1400 ворожих атак по області. У Добропіллі цивільна людина отримала поранення внаслідок прицільного удару російського FPV-дрона.▪️ Трагічні новини маємо з прикордоння Дніпропетровщини: росіяни цілеспрямовано полюють дронами на цивільні авто. Хлопець із Межової дивом вижив після влучання FPV-дрона в їхню машину, проте його батько та брат загинули. Зараз за життя вцілілого борються лікарі.▪️ Гуманітарна ситуація в прифронтових районах залишається надважкою, але контрольованою. Медики, поліція та волонтери працюють на межі можливостей, евакуюючи людей під загрозою постійних ударів дронів та КАБів.ПІДПИСАТИСЯ ⬇️https://t.me/tureckiywarnews

🔻Оперативна ситуація на Покровському напрямку станом на 14 травня:▪️ Покровський відтинок впевнено тримає статус найгарячішої точки: лише за останню добу наші хлопці відбили 36 масованих штурмів. Окупанти намагаються тиснути вздовж усієї лінії, концентруючись на районах населених пунктів Родинське, Новоолександрівка, Гришине та Удачне.▪️ На околицях Котлиного та Молодецького ситуація залишається динамічною та напруженою. Ворог пробує закріпитися в лісосмугах та вздовж залізничного насипу, але аеророзвідка Сил оборони виявляє групи накопичення ще на підходах, після чого в хід іде артилерія.▪️ Західна Донеччина під прицілом: окупанти активно штурмують у напрямку Удачного та Сергіївки. Ворог намагається вийти на логістичні шляхи, що ведуть до Покровська, проте станом на вечір 14 травня всі спроби прориву були зупинені щільним вогнем Сил оборони.▪️ Дніпропетровщина під постійним терором: ворог продовжує бити по прикордонних громадах Синельниківського району. У Межовій та Новопавлівці доба минула під звуки вибухів — окупанти використовують важку артилерію та дрони для ударів по цивільній інфраструктурі.▪️ Цікавий факт: окупанти почали частіше використовувати наземні роботизовані платформи для мінування та підвезення БК. Але наші оператори БпЛА за добу «відмінусували» 6 таких роботівПІДПИСАТИСЯ ⬇️https://t.me/tureckiywarnews

🔻 Оперативна ситуація на Покровському напрямку станом на 13 травня:▪️ Покровський відтинок залишається найгарячішою точкою фронту: лише з початку поточної доби зафіксовано 19 масованих атак. Окупанти намагаються тиснути без упину, зосереджуючи основні зусилля на лінії Родинське — Гришине.▪️ Наші захисники бетонно тримають рубежі: станом на вечір 13 травня Сили оборони успішно зупинили спроби противника просунутися поблизу Удачного, Котлиного та Молодецького. Три боєзіткнення в районах Новопідгородного та Сергіївки тривають досі — хлопці дають гідну відсіч.▪️ Ворог відчайдушно намагається реалізувати «повзучий тиск» у бік Покровська та Білицького. Незважаючи на заяви російських генералів про «захоплення Донбасу до осені», на полі бою вони лише перемелюють власні резерви об нашу оборону.▪️ У підконтрольних тилових громадах Межової та Новопавлівки ситуація стабільно напружена через постійну аеророзвідку ворога. Окупанти активно застосовують ФАБи та КАБи, намагаючись тероризувати тилову інфраструктуру.▪️ OSINT-аналітики помітили цікаву тенденцію: після серії наших влучних ударів по тилових пунктах управління окупантів, інтенсивність їхніх координованих атак під Покровськом дещо впала. Схоже, ворог тимчасово втратив «зв’язок з реальністю», що дає нашим хлопцям змогу ефективніше перегруповуватися.ПІДПИСАТИСЯ ⬇️https://t.me/tureckiywarnews