Олександр Третяк

Звернення Федорова.Звісно, послухати треба. Бо це свіже, на злобу дня, і цікаво почути людину, яка ще зовсім недавно сама була частиною цієї системи.Але перше враження після перегляду в мене приблизно перефразую відомою фразою: «Міша, текст гарно написаний. Не по-дебільному». Справді, гарний, пафосний, причесаний текст, правильні слова про корупцію,кризу управління, вибори, надію. Тільки ми десь це вже чули, ні?Згадав.Це ж уже було, як казав класик.Колись Зеленський розповідав нам про країну мрій, нове життя і великі зміни. А Федоров був поруч із ним ще з 2019 року, зокрема займався цифровими проєктами та виборчою кампанією.А тепер по суті.Михайло працював у системі влади з 2019-го по 2026 рік. Якщо сьогодні він говорить про масштабну корупцію - чудово. Тоді називай конкретні прізвища, міністерства, посадовців. Передавай матеріали в НАБУ, ДБР, прокуратуру та інші компетентні органи.Бо просто сказати, що корупція - це погано, може будь-який політик.Вибори.Так, про це потрібно говорити.Якщо війна триватиме ще рік, два чи три, українське суспільство повинно розуміти, яким чином і коли країна повернеться до повноцінного демократичного процесу. Але конституційні обмеження під час воєнного стану нікуди не зникли. Мільйони людей за кордоном, військові на фронті, окуповані території, питання безпеки, це величезний комплекс проблем. Підозрюю, що будуть просувати ідею проводити вибори через Дію. Але у виборах головне не лише проголосувати. Головне щоб кожен громадянин був переконаний, що його голос неможливо підробити, змінити чи вкрасти. Щодо прозорості виборів у Дії, є великі сумніви, адже сфальсифікувати їх в цифрі - як два пальці об асфальт. Якщо навіть країни з передовою демократією досі користуються класичним шляхом особистого голосування бюлетенями, то що вже говорити нам?А тепер про кризу системного управління. Коли людей призначають на посади насамперед за лояльність до Офісу Президента - держава слабшає.Коли парламент перетворюється на місце, де просто натискають потрібні кнопки за вказівкою зверху,а професійних людей звільняють тому, що вони мають власну думку і можуть сказати президенту «ні» - слабшає держава.Але найголовніше ми часто забуваємо.Держава - це не тільки президент, міністри та голови військових адміністрацій.Держава - це тисячі людей у департаментах, управліннях, відділах, які щодня виконують свою роботу. Саме вони забезпечують інституційну тяглість і пам’ять державного апарату.І коли професійні люди звільняються або їх усувають через суди притягнутими за вуха справами, бо вони не належать до числа лояльних, система починає втрачати компетентність.Так держава не стає сильнішою.Федоров багато говорить про надію. Надіятися можна на Бога.А в державному управлінні потрібно працювати.Приймати рішення. Брати відповідальність. Виправляти помилки. Карати винних. Призначати професіоналів.Надія, це категорія моралі.Державне управління, це категорія професіоналізму та відповідальності.І ще одне питання, яке для мене залишається відкритим.Федоров досі так і не вийшов до людей, які його підтримували на вулицях. Безхребетна позиція.І ще одна деталь, яка впала в очі одразу дивлячись на відео: чорна форма, темний фон, світильник як в кабінетах комуняцького кгб. Не знаходите?

Чи здивований я сьогоднішнім рішенням Верховного Суду щодо Петра Порошенка? Зовсім ні. Адже всі гілки влади в Україні фактично узурповані в одних руках. У нас дедалі більше панує право сили, а не сила права.Верховний Суд під тиском влади відмовив у скасуванні санкцій, накладених Зеленським на лідера опозиції Петра Порошенка. Попереду ще апеляція, тож не все втрачено.Знаєте, що найбільше засмучує?Якщо так свавільно можуть поводитися з п’ятим Президентом України, якщо незаконно відсторонюють міських голів обласних центрів, яких обирали люди, то про яке правосуддя можна говорити звичайним громадянам, які залишаються абсолютно беззахисними перед корумпованою судовою системою?До слова, у Конституційному Суді вже який рік триває розгляд моєї скарги щодо порушення моїх конституційних прав через незаконне відсторонення мене з посади міського голови Рівного. Рішення досі немає.Особливо показово, що судове рішення по Порошенку, було ухвалене на тлі нещодавньої резолюції Європейського парламенту, де прямо зазначено, що застосування санкцій щодо лідера опозиції є позасудовим, неконституційним і таким, що суперечить принципам верховенства права.Крім того, позавчора Парламентська асамблея ОБСЄ також ухвалила рішення, яким визнала неприпустимість застосування позасудових санкцій до громадян і резидентів України.Та, схоже, для Банкової авторитарні методи управління значно ближчі, ніж європейські стандарти демократії та верховенства права.

На початку повномасштабного вторгнення, я як міський голова Рівного, активно працював над налагодженням міжнародних партнерств задля підтримки України і нашої громади зокрема. У той надзвичайно складний час було започатковано солідарне партнерство з німецьким містом Ессен, яке у 2023 році ми офіційно підписали.Щиро вдячний моєму колезі, меру Томасу Куфану, за відкритість, принциповість і справжню солідарність з Україною.З того часу громада Ессена та благодійні організації зробили надзвичайно багато для Рівного: генератори, автомобілі, спецтехніка для комунальних служб, це конкретна допомога, яка працює для людей.Однією з найактивніших є організація DUFE на чолі з Роджер Шиманські.Вчора завдяки цій організації рівненський ліцей №15 отримав комп’ютерну техніку, принтери та ноутбуки від однієї зі шкіл Ессена. Таким чином наше партнерство перейшло у справді глибокий формат, не лише місто-місто, а й школа-школа.Це і є справжня європейська солідарність, не в словах, а в діях.Велика подяка нашим німецьким друзям за підтримку України та Рівного. Разом - сильніші. 🇺🇦🤝🇩🇪

Якщо хтось вважає, що антиконституційні та незаконні санкції, запроваджені рівно рік тому, були ударом по мені особисто — той помиляється.Це був удар по демократії. Кричуще зловживання тими повноваженнями, які влада отримала в умовах воєнного стану. Дії, які не мали нічого спільного із захистом і обороною держави. Україна не стала сильнішою через ці санкції. Навпаки, підірвано внутрішню єдність. Завдано шкоди міжнародній репутації. Нанесено удар по обороноздатності: незаконні обмеження проти підприємств-донорів мого благодійного фонду суттєво зменшили допомогу армії. Механізм санкцій, створений для боротьби з ворогами України, — повністю дискредитований. Санкції тепер не лише інструмент грубого політичного тиску і боротьби з опозицією, як в моєму випадку, але й брудний бізнес. За гроші їх можуть вводити — навіть без підстав. За гроші можуть не вводити — навіть коли підстави є. За гроші їх можуть зняти, або просто «забути» продовжити. Щонайменше п’ять учасників минулорічного засідання РНБО — фігуранти корупційних розслідувань НАБУ.За рік влада не змогла назвати жодного факту, який обгрунтував би санкцій проти мене. Жодного! За цей рік ми почули десятки пояснень у стилі «Кварталу». Від історій про «якийсь фонд», що нібито кудись щось «виводить», — до позиції представників Банкової у Верховному Суді: санкції превентивні. Президент має право. Крапка. Тобто спочатку караємо. Без суду і слідства. А підстави — потім. Можливо. Але останні місяці показали ще один мотив. Чим більше влада говорить про мир і можливість виборів, тим очевидніше її бажання використати санкції як інструмент усунення опонента. Тому вони усіма правдами, а головним чином неправдами, затягують єдино можливе правове рішення Верховного суду — санкції незаконні. Чи можуть бути вибори без опозиції в країні, яка претендує на те, щоби стати членом Європейського Союзу — питання риторичне.Вихід є, і він — простий. Президент може навіть не чекаючи рішення Верховного Суду скасувати свій незаконний указ.Це питання не про мене. Це питання про правила. Чи можна в Україні позбавити людину прав і свобод без доведеної вини, превентивно? Чи може указ Президента замінити суд? Чи залишається Конституція вищою за політичну доцільність, і чи не надто вже затягнулася пауза, на яку Банкова поставила Основний закон?!📩 Telegram 😎 Facebook 🕊 Twitter

Українського скелетоніста Владислава Гераскевича дискваліфікували на Олімпіаді-2026 у Мілані.Причина?Він хотів вийти на старт у шоломі пам’яті - з портретами українських спортсменів, які загинули у війні росії проти України.Сьогодні о 10:30 за Києвом він мав представляти нашу державу.Але замість старту рішення Міжнародного олімпійського комітету не допустити його до змагань.Чого вони так злякалися? Пам’яті про вбитих українців? Правди про війну?Для мене Владислав уже став переможцем цієї Олімпіади.Не через секунди на трасі.А через позицію. Через характер. Через моральні принципи.Бо інколи найбільша перемога, це не медаль.Це сміливість сказати світові правду.МОК знову продемонстрував свою безхребетну позаполітичність.Позаполітичність, яка чомусь завжди працює в інтересах тих, хто розв’язав криваву війну.Складається враження, що ці чиновники давно на підсосі у руscнявuх, інакше важко пояснити таку вибіркову “нейтральність”.Пам’ять про наших загиблих, це не політика.Це честь. Владиславе дякую за позицію!

Під час Українського тижня який зараз відбувається у Вашингтоні, єпископ РКЦ Віталій Кривицький зустрівся з державним секретарем США Марко Рубіо.І це скажу вам надзвичайно важливо, адже вони брати по вірі і точно знайдуть спільну мову. США, це країна, де віра має реальний вплив на політику. Особливо серед республіканців. Значна частина конгресменів, сенаторів, лідерів думок формувались у християнських громадах, мають глибокий релігійний бекграунд і сприймають світ не лише через призму геополітики, а й через моральні категорії , добро і зло, справедливість, свободу, відповідальність.І саме тут духовна дипломатія стає ключовою.Коли український єпископ говорить із американським держсекретарем це не просто протокольна зустріч. Це розмова мовою цінностей.Мовою захисту гідності людини.Мовою свободи віросповідання.Мовою боротьби проти імперського зла.Для багатьох американців питання України, це не лише про кордони. Це про захист християнської цивілізації, свободи та права народу жити без диктату тиранії.Тому ми і використовуємо всі інструменти адвокації і маємо говорити з американцями не лише мовою інтересів, а й мовою цінностей.І саме в цьому духовна дипломатія має величезне значення.Україна сьогодні захищає не тільки свою землю. Вона захищає принцип, що зло не має перемогти.

🥶Холодне арктичне повітря накриє більшість регіонів України. У деяких областях температура вночі може впасти до -30°С.У Рівненській, Житомирській, Київській, Чернігівській, Сумській, Полтавській та Харківській областях можливі морози до -30 градусів уже найближчими днями.Якщо до сильних морозів додасться удар по енергомережі ситуація може стати критичною. Тому не геройствуємо, а готуємося наперед.⚡ Електрика і тепло • Зарядіть павербанки, телефони, ліхтарики,акумуляторні лампи. • Якщо є можливість підготуйте генератор або інвертор + акумулятор. • Запасіться свічками, але користуйтесь ними дуже обережно (пожежна безпека!).💧 Вода і їжа • Наберіть запас питної води (мінімум 2–3 л на людину на добу). • Майте їжу, яку можна їсти без приготування або ж яка легкопідігрівається. • Термоси на часі. Залийте кипʼяток заздалегідь.🚗 Автомобілі (особливо дизель) • Дизельні авто при -29 можуть не завестися. • По можливості тримайте авто в гаражі. • Заправте зимовий дизель • Перевірте рівень заряду акумулятора. • Не плануйте далекі поїздки без крайньої потреби на найближчі дні. 🧥 Одяг і безпека • Одягайтесь у кілька шарів, з термо білизною. • Наберіть гарячу воду у пластикові пляшки, і ложіть собі під ковдру, допоможе зігрітися вночі. • Не виходьте надовго на мороз без потреби. • Перевірте літніх родичів, сусідів, людей, які живуть самі і допоможіть їм підготуватись до критично низької температури.

Рухаючись на схід із допомогою для наших воїнів ЗСУ, зупинився в Новій Басані на Чернігівщині.Саме тут 30 березня 2022 року прийняв свій останній бій рівнянин Назар Небожинський, військовослужбовець 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».Позивний «Ангел».Герой України (посмертно).Йому було лише 23 роки.Під час бою за звільнення Нової Басані Назар, будучи навідником бойової машини піхоти, знищив три ворожі БМП та врятував життя двадцятьох побратимів. Він проявив неймовірну відвагу й самопожертву, віддавши за Україну найдорожче - власне життя.Громада Нової Басані гідно вшанувала пам’ять Героя: встановлено пам’ятний знак, а одну з вулиць названо на його честь.Його подвиг назавжди в історії України та в наших серцях.Пригадую березневі дні 2022 року, коли я прийшов до батьків Назара зі страшною звісткою про його загибель.Розпач. Біль. Скорбота. Йому б іще жити і жити, але його подвиг гідний памʼяті та наслідування багатьох поколінь.Поруч із Назарем, увіковічнена памʼять і Андрія Назаревича, військовослужбовця з міста Ківерці, (Волинь) котрий загинув там же. Вічна пам’ять Назару Небожинському та всім Героям, які віддали своє життя за свободу і незалежність України. 🇺🇦

😎 Служба Безпеки України опублікувала кадри ураження підводного кацапського човна у Новоросійську🫡 Чергова унікальна спецоперація від СБУ, яка демонструє силу українських силових структур. Вперше в історії підводні дрони «Sub Sea Baby» підірвали російський підводний човен класу 636.3 «Варшавянка» (за класифікацією НАТО — Kilo). Унаслідок вибуху субмарина зазнала критичних пошкоджень і, фактично, виведена з ладу.На борту підводного човна розміщувалися чотири пускові установки крилатих ракет «Калібр», які ворог використовує для ударів по території України.Це була спільна операція 13-того Головного управління військової контррозвідки СБУ та Військово-морських сил України.Вартість підводного човна класу «Варшавянка» становить близько 400 млн доларів США. З огляду на запроваджені міжнародні санкції будівництво аналогічної субмарини наразі може коштувати до 500 млн доларів. Цей клас підводних човнів також відомий під назвою «Чорна діра» через здатність корпусу поглинати звуки та залишатися малопомітним для сонарів. 📍 Локація — Новоросійськ. Мапа🛑Блог🛑Написати нам🛑 ЗСУHelp🛑Магазин🛑Донат

Волонтерство - це не про час. Це про вибір. Про внутрішній поклик, який не дає стояти осторонь.Скільки себе пам’ятаю, завжди знаходив можливість служити людям. В студентські роки різні соціальні проекти, а потім Африка, де ми реалізовували гуманітарні та благодійні ініціативи. Це був наш спосіб змінювати світ там, де ми могли бути корисними.А потім настав страшний 2014-й. Війна. АТО.Увесь фокус переключився на внутрішні виклики. Довелося згорнути міжнародну діяльність і направити всі сили туди, де вони були потрібні найбільше, нашим захисникам.Чонгар, Маріуполь, Широкине, Авдіївка, Піски, Мар’їнка…Десятки поїздок, тисячі кілометрів, тисячі зустрічей і поглядів людей, для яких твоя присутність, це вже підтримка. Ми були у всіх найгарячіших точках тієї фази війни. Ми просто робили те, що повинні.З повномасштабним вторгненням з’явилися нові виклики та нові потреби.Але суть не змінилася.Волонтерство крізь роки.Це не тимчасове захоплення і не модний тренд.Це стиль життя. Це служіння людям, Богу та Україні.І я знаю одне: поки є сили, поки є віра і поки є серце - шлях волонтера не завершується.