Нарешті прекрасна гра. Жаль, що пізно. Сьогодні команда дуже порадувала і справді зробила все для ремонтади. Ми повинні були забивати в першому таймі при рахунку 1:0. Ми повинні були забивати при рахунку 2:1. Навіть за тих кілька хвилин після третього забитого ми повинні були забити ще. При цих обставинах гра звісно пішла б по-іншому. Але зараз вже пізно про це говорити. Окремої подяки як завжди заслуговує суддівство. Перед першим голом Атлетіко був чистий фол з їх сторони без жодного наміру зіграти в мʼяч, при цьому ще й фол гравця який в підсумку забив. Клоун Лукман теж не отримав червоної за свідомий удар суперника рукою. Другого пенальті нам не дали, хоч підстав було набагато більше ніж в тих пенальті, які давали в інших матчах цієї ЛЧ. Несподівано не тільки стало приємно за гру, а й трохи боляче від розуміння того що відбулось загалом. Якби ж не ці 15 хвилин на виїзді. З моменту виходу Вікаріо ми продемонстрували, що як мінімум нічим не гірші за Атлетіко. А сьогодні так взагалі були набагато кращими і лише дивом не зробили інтригу ще більшою. Тим не менш, з цим потрібно змиритись і сфокусуватись на АПЛ. В неділю важлива гра, можливо й ключова в сезоні. Зустріч з прямим конкурентом за виживання. З таким налаштуванням як сьогодні зʼявляється віра в хороший результат. Усім дякуємо, що дивились та вболівали. Сьогодні нарешті були справжні емоції та переживання. Таких матчів хочеться побільше. Саме за такі матчі ми й любимо Тоттенгем. Набираємось сил на завершальні ігри сезону. Потрібно завершити його на мажорній ноті і дивитись в світле (або хоча б не таке темне) майбутнє з новим, стабільним тренером. Якось прорвемось. Разом і до кінця. COYS 🤍