Все що могло відбутись поганого в цьому матчі відбулось. Як і в сезоні. Такого навіть не придумаєш. Нікого не здивувала б поразка, навіть не здивувала б поразка в три мʼячі. Але не за таким сценарієм так точно. Такого не очікував ніхто. Навіть коли рефері вже збирався свистіти про завершення цієї ганьби, наші гравці ще встигли отримати струси мозку ударом об голову один одного. Тут вже немає слів для якихось коментарів. Кожного разу більш імовірною здається думка, що ми живемо в якомусь реаліті-шоу. Випробування на міцність нервів та психіки. Хто дотримається до кінця, той стане переможцем шоу. Кожного разу завдання ще важчі. І коли здається, що куди вже важче, далі точно має піти послаблення, то нічого подібного. Як виявляється якоїсь крайньої межи для страждань немає. І зараз, коли хтось думає, що принаймні гіршого за це вже не буде, стає очевидно, що буде. Вже є чітка впевненість, що команда зможе здивувати ще більше. Вітаю усіх, хто якось пережив цей матч і пройшов це випробування. Ми ще в грі. Поступово збираємо докупи поодинокі уламки психіки, і готуємось до наступних завдань. Часу, щоб серйозно підлікуватись немає через щільний графік, тому на характері терпимо далі. П.С. Не треба зганяти злість на Кінскі. Він може й поганий воротар, але теж заручник ситуації. Він не грав весь сезон і в жодному випадку не мав виходити сьогодні в основі. Сталось те, що сталось. Можливо це хрест на карʼєрі в серйозних лігах, можливо ні. Але проблеми команди набагато серйозніші ніж його привози. Сумно тільки, що все відбулось саме в такому вигляді.