Після інфаркту міокарда відбувається ушкодження кардіоміоцитів із формуванням рубцевої тканини, що призводить до зниження скоротливої здатності міокарда та, відповідно, зменшення фракції викиду лівого шлуночка.Згідно з даними European Society of Cardiology та American Heart Association, у післягострому періоді після інфаркту застосування програм кардіореабілітації, що включають аеробні фізичні навантаження, призводить до:1️⃣покращення глобальної систолічної функції лівого шлуночка2️⃣підвищення толерантності до фізичного навантаження3️⃣зменшення симптомів (задишка, втома)Механізм: регулярні аеробні навантаження сприяють:1️⃣покращенню міокардіальної перфузії2️⃣підвищенню ефективності використання кисню3️⃣частковому зворотному ремоделюванню лівого шлуночкаЦе відображається у збільшенні фракції викиду.Систематичні огляди та метааналізи (зокрема Cochrane) підтверджують: кардіореабілітація з фізичними вправами асоціюється зі зниженням загальної та серцево-судинної смертності після інфаркту міокарда, а при цьому зміни фракції викиду можуть бути помірними, але функціональне покращення є клінічно значущимКлінічна інтерпретація ситуації:⚡️пацієнтка повідомляє про ↑ дистанції ходьби та ↓ задишки📈це є прямим маркером покращення насосної функції серця✍️найбільш імовірний об’єктивний показник — ↑ фракції викиду лівого шлуночкаВисновок:Найбільш імовірна динаміка — збільшення фракції викиду лівого шлуночка як відображення покращення систолічної функції міокарда під впливом кардіореабілітації.Фізична терапія – НРО "TM" | Замовити збірник ЄДКІ