Цьогоріч під час кожної масованої атаки росіяни зачіпали наші заклади освіти. На фото — те, що терористи накоїли кілька місяців тому в Шевченківському районі. Це фото яскраво пояснює: з ким ми маємо справу і що саме цікавить ворога — завдати болю найдорожчим, найближчим.І так само майже щоразу наші школи і садки стають оперативними штабами допомоги постраждалим людям. А працівники закладів підтримують всіх, хто звертається. Ми нечасто згадуємо про це, але варто і важливо.Наша система освіти не зламалась під колосальним навантаженням від ковідних обмежень, від релокації багатьох освітян, дітей, а тепер від атак і відключень. Я дякую кожній виховательці, вчительці чи викладачці за стійкість та справжню мужність.І символічно, що заклади освіти стають місцями вшанування памʼяті воїнів-випускників, які віддали на захисті України власне життя. Ми можемо дискутувати, звідки прийшла ця практика. Але вона залишається природною частиною нашої високовольтної лінії памʼяті. І освітяни плекають цю лінію, несуть її через покоління.Любі освітяни, мої рідні вчителі та викладачі — зі святом. Як би ворог не намагався приглушити світло, яке ви несете — нічого не виходить саме завдяки вашому особистому подвигу.А ми все відновимо і відбудуємо. Бо ви навчили - як. Надихнули - чому. Розповіли - для чого. Дякую.