Ледь замовила сьогодні квіти на дн подружці, бо восьме березня. А я й забула, бо в мене цей день давно вже не асоціюється з квітами, але в квіткових наших ажіотаж нікуди не дівся. Насправді дарувати квіти чи ні - то ваша справа, якщо вашій жінці/мамі/сестрі буде приємно від цього, вони чекають, то чому б і ні - емоція всеодно позитивна по факту. Але головне памʼятати, шо це не день ніжності хуїжрості і жіночої краси, а день боротьби за права жінок. Проти насильства, приниження гідності і вмінь, проти обʼєктивації жіночого тіла, проти сексизму. Нагадаю, що ще сто років тому жінки не могли ні голосувати, ні отримувати освіту - були чисто свиноматками, бо всі ці права забрали в них чоловіки. Потім роки боротьби, але, отримавши можливість працювати, жінки не могли обіймати будь які посади, а на однакових з чоловіками посадах отримували меншу зп. Зараз жінки стикаються з сексуальним харасментом на роботі, на вулиці, з насмішками та приниженням за гендерною ознакою, коли вони обіймають «чоловічі» посади, з відмовами в роботі - бо «місячні чи в декрет піде», з вічними жартами про «баба за рульом» та вумен момент. Суть не в тому, щоб один день на рік носити на руках свою дружину/колегу/сестру/маму. суть в тому, щоб поважати, не обезцінювати, підтримувати і сприймати серйозно круглий рік. Але в цей день, в першу чергу, хочеться виразити слова подяки жінкам, які служать в ЗСУ та волонтерять, бо найбільша «проблема» в нас всіх сьогодні одна. Низький уклін і безкінечне захоплення Вашою сміливістю та відвагою.