🖤На честь сьогоднішньої дати, як Дня всіх закоханих, я вирішила підготувати вам цікавий пост про любовні пісні часів Стародавнього Єгипту. Думаю це допоможе тим, кому немає з ким розділити цей день, а також і тим, хто має, адже єгипетська література точно вас надихне на щось своє. Єгипет нам залишив багато пісень на різну тематику, і велику частку становить саме любовна. Було виявлено три збірки пісень бл. 1200 р. до н.е. Одна із них, найповніша, знаходиться у Британському музеї, інші дві в Турині та музеї Гізи. Напис на стовпі:(Хвала царівні)Люба! Любе кохання її!Люба! Любе кохання її перед всіми царями!Люба! Любе кохання її перед всіми мужами!Мила вона перед всіми жінками!Люба в коханні царівна!Ні з жінок, ні з дівчат щонайкраща не буде їй рівна!В неї коси від темряви ночі темніші,від ягід тернових чорніші.В неї зуби міцніші від зубців кремінних в серпочка,а рукою прислонені груди – немов два квітчасті віночки…Далі напис розбито. Багато текстів обриваються, як тут, тому нам відомо лише певні уривки, на основі яких ми вимушені робити висновки щодо іделів стародавніх єгиптян. Наприклад, такі рядки, як "в неї коси від темряви ночі темніші" доволі схожі до творів українських авторів, які також любили пригадувати темні очі чи волосся, як наприклад у Мавці Лесі Українки, або Євген Гребінка, у творі "Очі чорнії". Проте в той же час доволі цікавим є порівняння зубів царівни.😶Ой далеко до берега того,До розкошів закохання мого!Поміж нами річка протікає,На мілизні крокодил чигає.Я пущуся річкою тією.Та й поплину низом течією.Не боюся я лихої долі,Мчу по хвилях, мов по суходолі.Від кохання виростає сила!Маю чари, бо навчила мила. Чи ж моє серденько не пристало щиродо твого кохання?Я б тебе не кинув, хоч би дізнавав ящодень катування,Хоч би мене гнали в Сірію киями,в Нубію різками,Хоч би проганяли вгору канчуками,в доли колючками.Я ж би не послухав нічиєї ради,Зроду б я не зрікся любої відради! І, мабуть, мій улюблений уривок:Як вона уста розкриє, щоб напитись поцілунку,Я п’янію і без трунку!Як надійде час вечірній, щоб для неї постіль слати,Ой слуго, май пильнувати!Ти повий тонким серпанком постать любу чарівниці,Постели їй, мов цариці.З полотна царського хуста маєш милій постелити,Ще й олієм покропити… 🖤 Всі тексти подані тут є перекладами з нім. Лесі Українки твору A. Wiedemann. Die Unterhaltungs-Literatur der alten Aegypter. – Leipzig. 1903. Вона зробила неймовірну роботу, адже не просто переклала ці пісні, а й повернула їх із прозаїчної форми у віршовану.🖤 А на світлині зображені статуї Нефертарі та Рамзеса ||. Про неймовірне кохання цього царя до своєї головної дружини ми можемо побачити, наприклад, у архітектурних пам'ятках, храмах і скульптурах, як тут. Нефертарі зображена тут такого ж розміру, як і її чоловік, що говорить про її статус та важливість. Більше про те, як були влаштовані єгипетські сім'ї ви можете прочитати тут! 🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍чат-ботбуст#мистецтво #бібліотекаібіса