​​Останні дні перечитував листи із вязниці Дитриха Бонгоффера. На адвент і Різдво 1943 р., вже перебуваючи у вязниці, він мав ще сподівання на звільнення і порятунок. Рідні могли провідувати його та передавати різдвяні ласощі. Але на адвент 1944 р. надій на порятунок вже не було. Тепер Дитрих перебував у катівнях гестапо, і не мав більше можливості отримувати листи та подарунки. Але навіть у цих нелюдських умовах він продовжував працювати над собою, читав, розробляв ідеї наступних книг і турбувався про тих людей, які були поруч із ним, а також, насамперед, про рідних. Ми не знаємо, що з нами буде до наступного Різдва, що трапиться завтра. Але є сьогодні, і є люди, яким ми можемо служити, і за яких можемо молитися. І цього достатньо, щоб триматися. З Різдом вас, друзі!

В старому серці заховався біль,
не проминає днів важкий тягар,
В душі наляканій нехай постане ціль
Коли відродить нас спасіння дар.
О, дай нам сповнену гіркоти чашу,
й страждання, що вже ллється через край,
ми вдячно приймемо її як долю нашу
рукою доброю Ти нам її подай.
Ти все ж таки нам радість принесеш
й у світі назавжди засяє сонце,
і ми згадаємо про вічність, що без меж,
заглянемо до Тебе у віконце.

Вірш Дитриха Бонгоффера, "Von guten Mächten" ("Добрими силами"), написаний наприкінці 1944 р.

Картина Альбрехта Альтдорфера "Різдво серед руїн"