Якось я зловив цікавий інсайт.Я народився, був дитиною, та все навкруги було нове. Трохи згодом я вже знав про деякі речі з минулого, що почали повторюватися у мій час. Наприклад, штани кльош, які були популярні в часи молодості моїх батьків та ненадовго повернулися у моду в період, коли я був підлітком.А потім те саме почало траплятися з речами вже з мого життя. Стосується не тільки одягу, але й іжі, музики, "свіжих" думок та ідей, "модних" філософій та поглядів тощо.Спочатку я дивувався. Бо це ж так очевидно, що ось тільки 10-20 років тому щось було дуже популярне а тепер видається як знахідка та щось нове. А потім зрозумів. Нові покоління. Вони не цікавляться минулим й просто не знають історію. Тому все "нове" для них справді нове. Тоді як для мене цей світ інколи виглядає доволі дивно, коли якийсь одяг чи пісня "винаходяться" кожні 10 років та всі навколо у повному захваті від "новинки".Це треба просто прийняти. Хоча й одночасно боротися за те, щоб у світі зберігалася певна маса людей, які дивляться на світ глибше та ширше. Це саме вони "створюють" нову моду, бо знають її історію доволі гарно. А ще вони це науковці, інженери та митці, які часто залишаються "у тіні", втім, рухають цивілізацію, "цивілізацію споживання", де більшість чомусь щиро вірить, що все, що оточує їх, створюється якось само собою або дуже легко і "не треба нічого ускладнювати" в цьому житті. А, ну й працювати теж не треба, бо це не "кайфово".✔️ Олекса Мащиць