Друзі, вчора я нарешті отримала рецензію від літагенції на свій роман і спішу поділитися з вами. Для мене початок нового етапу роботи над твором:Рецензія на твірДихай повільноЖанр: воєнний роман, роман-сповідь.Загальне враження:Перша частина тексту викликає цілком позитивне враження. Читаєш і невіриш, що про війну можна писати так легко, навіть трохи з гумором. Другучастину тексту, значно меншу (фінальну) сприймати нестерпно.Співпереживаєш горю головної героїні, відчуваєш пекучий біль утрати,невідомість. Воднораз приходить усвідомлення, що таких історій навколотисячі. Такою є нова українська реальність. І ми не маємо права ігнорувати їїчи відвертатися від неї з відмовкою, що нам, мовляв, важко сприймати чужітрагедії. Кожен героїчний життєпис має бути почутим, зайняти своє місце внародній пам’яті. Відтак наша боротьба і наші втрати не будуть марними.Висновки:Можна з упевненістю рекомендувати роман до друку. Він викликає щиріемоції, дає розуміння того, якою непростою є ціна нашої свободи тамайбутньої перемоги. І також дуже важливо рекомендувати роман доперекладу, адже мусимо поширювати український наратив прозагарбницьку війну росіян.Зараз мені дуже потрібен редактор для тексту, але такий відгук однозначно окриляє 🥰