Ходи як вони, поки вони не підуть, як ти.

Одне з основних метафізичних понять, навколо якого будується нарратив в TES — це мантлінг — спосіб набуття божественності через відтворення дій якогось божества, настільки ретельного повторенного, що для всесвіту зникає різниця між власне, божеством, і тим хто намагається мімікрувати під нього. Таким чином особа, що "натягає мантію" божества, не стає новим богом, а як би підміняє і доповнює вже присутнє божество.

Термін, скоріш за все, походить зі Старого Заповіту, де Пророк Ілля, під час вознесення на небо, скидує на свого наступника, Єлисея свій плащ (мантію), таким чином Єлисей сам стає пророком. Також не варто відкидати різні окультні тексти Алістера Кровлі і герметистів, фанатом яких був Майкл Кіркбрайд, який всю цю шизу і ввів до лору тес.

Поняття мантлінгу нерозривно пов'язане з міфопеєю. Міфопея, в контексті TES, означає, що формування навколишньої реальності залежить від колективної віри у певний міф. Таким чином, якщо народ почне вірити в те, що певна особа є їхнім богом, він для них реально стане богом.

В процесі мантлінгу, смертний отримує контроль над сферою діяльності божества, яке він наслідував, втрачаючи при цьому власне Я, тим не менш, додаючи до образу деякі риси і спогади, що належали йому раніше. Це ми можемо побачити, спілкуючись з Шеоґоратом у Skyrim, який пригадував події часів Кризи Облівіону саме з точки зору Героя Кватча (головного героя минулої гри). Також, сама специфіка Тремтливих Островів натякає на те, що мантлінг Бога Божевілля відбувався вже неодноразово. Таким чином, Божевільний Бог — це композитна особистість. Шеоґорат у Skyrim не говорить: "Я був героєм Кватча, а тепер я новий Шеоґорат". Він скоріше каже: "Я той самий Шеоґорат, який існував завжди, і я також пережив кілька пригод у Кватчі".

#космологія #теорії #діплор
______________
The Elder Scrolls українською