Група авторів цього каналу умисно уникала коментарів щодо заколоту та "московського походу" власника ПВК "Вагнер" Євгена Прігожина. Через майже тиждень, коли деякі речі стають очевидними, є можливість частково оцінити та відповісти на питання "а що це було?" 0.0. "ПВК "Вагнера"" - це не приватна військова компанія. Як пізніше зізнався путін, минулого року "вагнери" були на повному забезпеченні російської держави. Якщо точно підбирати термін, то "ПВК "Вагнера" - це в певній мірі проксі-сила російської армії, яка існує за повної державної підтримки та лише структурно чимось відрізняється від регулярних сил. 0.1. Конфлікт Прігожина з Міністерством оборони рф - є виключно політичним. У ньому досить обмежена суто військова складова 1. З висоти подій, здається, що Прігожин не міг з наскоку взяти москву. Тому його шлях на примирення - це, скоріше. вимушений крок 2. Фактор Лукашенка - це продовження давної політики на спробах збереження суб'єктивності у дуже складній ситуації. Забравши до себе Прігожина, він отримує додатковий козир під час ігор з Кремлем. Козирний небезпечний, але великий 3. Мета Кремля зараз - позбавити Прігожина головної сили - приватної армії. Розтягнувши її на контракти з МО-у Білорусь\Африку 4. Бунт Прігожина, фактично. тривав добу. За цей час сили Міністерства оборони рф не нанесли ЖОДНОГО ракетно-бомбового удару по інфраструктурі "ПВК "Вагнер". З цих фактів можна зробити певні висновки. Найперше, це дуже відносна цінність для Прігожина саме його армії. Очевидно, що цінність для нього мають лише окремі командири (такі як Дмитро "Вагнер" Уткін), які і є ченжмейками у його амбіціях. Тому. очевидно. ситуація матиме розвиток і надалі