Бісмарк колись сказав: «Той, хто економить на школах, буде будувати тюрми». В Україні ж, схоже, цей афоризм давно перестав бути пересторогою і став інструкцією для чиновників.Сільська школа – це не просто місце, де діти вчаться читати й писати. Це культурний і соціальний центр громади, серце кожного села. Тут відзначають свята, сюди сходяться люди, тут росте нове покоління. Без школи село втрачає майбутнє.Але голова Підволочиської громади Віталій Дацко вирішив інакше: підготував рішення «Про призупинення діяльності Богданівської початкової школи». Формулювання благородне – «з метою оптимізації та економії коштів». Та всі чудово розуміють, що за красивими словами ховається банальна байдужість і цинізм.Бо громада навряд чи побачить, щоб ці зекономлені гроші пішли на відбудову інфраструктури, підтримку спорту чи допомогу військовим. Реалії прості: найімовірніше, кошти знову «розчиняться» у преміях для самого голови та його «свити».І тут варто нагадати: політики завжди майстерно обіцяють нове й світле майбутнє перед виборами. Але реальні вчинки – це не гучні слова, а конкретні рішення. І саме вони показують, хто є хто.