А КУПАЛА ТЕПЕР 21 ЧЕРВНЯ?Ось таке цікаве запитання отримала. Так 21.06 ( в цьому році), чи 07.07. Купала, чи Івана Купала?Звичайно, що про це вже неодноразово писали, але отримавши такий коментар, захотіла ще раз прояснити цю тему. Купала не став "тепер" 21 червня. Купала спочатку і завжди був пов'язаний саме з днем ЛІТНЬОГО СОНЦЕСТОЯННЯ, (це рухома дата і в цьому році вона припадає на 21.06), а не з народженням Іоанна Хрестителя (від цього пішла пришльопка ІВАНА- Купала). Це дуже давнє свято, яке святкували задовго до християнства. Сила цього дня пов'язана не з церковною датою, а саме із сонцестоянням, з найдовшим і найсильнішим сонячним днем у році, коли Сонце має особливо велику силу. Саме в цей день трави та обряди наповнені найпотужнішою силою в році.А 7 липня Сонце вже давно пішло на спад після сонцестояння, це звичайний день, ні про що. З енергетичної точки зору це вже не той день сили, а просто дата, до якої свято було пізніше прив'язане, тому що християнська релігія століттями намагалася витіснити та замінити старі слов'янські вірування, обряди та свята. Але повністю знищити такі сильні свята, як Купала, не вдалося, тому що вони були надто глибоко пов'язані з народом, природою та циклічним колом року.Купала був важливий не лише для слов'ян. День літнього сонцестояння шанували різні народи по всьому світу. У кельтів, та і взагалі у Віканський традиції, це свято відоме як Літа (Litha), в інших народів теж були свої обряди, пов'язані з найдовшим днем, вогнем, водою, травами та силою Сонця. Свято літнього сонцестояння було важливим практично для всіх землеробських народів Північної півкулі. Просто називалося по-різному.* Midsummer (Середина літа) - у скандинавських народів, шведів, норвежців, данців та фінів. У Швеції це досі одне з найважливіших свят року.* Jāņi - у латишів.* Joninės або Rasos - у литовців.* Juhannus - у фінів.* Jonsmessa - у норвежців.* Sankthans - у Данії.* Midsommar - у Швеції.Особливо цікаві литовські Rasos. Саме слово означає "роси". Там теж збирали росу та трави, плели вінки, шукали квітку папороті та зустрічали світанок. Багато обрядів дуже схожі на слов'янські. У балтійських народів литовців і латишів - традиції сонцестояння взагалі збереглися набагато краще, ніж у багатьох інших європейських народів.У стародавньому Римі окремого свята сонцестояння не було, але літній період був присвячений багатьом аграрним і сонячним культам.У народів Британських островів величезне значення мали священні місця на кшталт Стоунхендж, які орієнтовані саме на схід Сонця під час літнього сонцестояння. Це показує, наскільки важливою була ця дата ще тисячі років тому.Цікаво, що майже у всіх народів повторюються одні й ті самі символи:сонце, вогонь, вода, цілющі трави, роса, очищення, плодючість, кохання, захист, ворожіння.Тому багато дослідників вважають, що свято літнього сонцестояння є одним із найдавніших свят людства взагалі. Просто кожен народ зберіг свою назву та свої місцеві традиції.Якщо говорити про історично підтверджені європейські традиції, то найближчими "родичами" слов'янського Купала можна вважати литовські Rasos, латиські Jāņi та шведський Midsommar - там і сьогодні збереглися вінки, багаття, трави, ворожіння та зустріч світанку.А слов'ян це свято називалося Купала!І оскільки церква не змогла просто прибрати це свято, його пов'язали зі святом народження Іоанна Хрестителя. Але до чого тут давнє свято Сонцестояння і народження якогось дядька Івана незрозуміло?! Церква завжди все народне знищувала та перекручувала. Щоб усі стояли в стойлі смирно і робили, думали, говорили, жили та святкували так, як вони вкажуть.Так з'явилося ІВАНА Купала, а дата з часом змістилася на 7 липня. Тобто свято не зникло, але його зміст був перекручений і прив'язаний уже до християнського календаря.