Видавництво «Темпора» | Поліна Кулакова - «Фінальний драфт»🏠 Герметичний трилер в будиночку се...

Поліна Кулакова - «Фінальний драфт»🏠 Герметичний трилер в будиночку серед зимових безлюдних Карпатських гір, що ввесь час тримає в напрузі.✨ По-перше, маю відзначити те, як легко читалася кожна сторіночка, неймовірний темп, з кожним розділом розкривається все більше деталей та цікавість не покидає до останнього рядка.🌲Авторка настільки детально передала красу засніженої гірської місцевості, що було легко уявити локацію і з задоволенням зануритися в текст.✨ Неймовірно сподобався Зеник з його гуцульською гостинністю та притаманною місцевим говіркою, а також розвиток їх стосунків. ✨ Страви, які він їм готував наганяли апетит у найбільш тривожні моменти. І поміж хвилюванням за головних персонажів, хотілося звичайного людського — поїсти тих дерунів зі сметанкою і назбираними грибочками, баноша та млинців, і вже най буде той узвар, хоч я його і не дуже люблю.🎬 Головна героїня, Олеся — сценаристка. Щоб встигнути до дедлайну в пошуках комфортного робочого місця та натхнення на майбутній трилер, вона їде з чоловіком на віддалену мальовничу локацію в горах, навіть не підозрюючи, що знайомий до болю сценарій може стати реальністю, а вона зіграє в ньому далеко не другорядну роль. Доволі іронічно, чи не так?💡 Не обійшлося і без гумору: вона аналізувала себе, свій стан та дії, стібалась над тим, як би вона написала цю історію, і як глядач на неї зреагував. І все ж, реальні події значно відрізняються від того, що показує нам кінематограф.✨ Також, я зацінила відсилки до українських авторів та їх книжок. Події відбуваються в сьогоденні, під час повномасштабного вторгнення, що додає історії надійності та змушує повірити в її реальність.✨ Головній героїні досить легко співпереживати — нестабільна та крихка психіка, що сформувалася внаслідок травматичного досвіду (описані сцени абʼюзивних стосунків можуть стати тригером для читача) зробила її вразливою до подій, однак і достатньо сильною, щоб нею захоплюватись.🔪 Хотіла б я сказати, що вгадала винних одразу, але насправді, хоч авторка і натякала, я відчувала все так само, як і головна героїня — з сумнівами та роздумами. Тож все-таки вдалося втримати інтригу.😎 Я в принципі зрозуміла, чому Поліну називають тою самою жорстокою авторкою — так закінчувати книги просто незаконно. Але мені подобається, коли мене дивують, тому, як казав один письменник: «Якщо книжка викликає сильні емоції — це вже хороша книжка».#OwlsBookWhispers