Цікаво та пізнавальноЦя історія змусить вас задуматися на довго…Якось після роботи Ямамота запросив мене в гості до себе додому. Оскільки він мешкав далеко від школи, ми поїхали на метро. У вечірню годину пік вагони підземного поїзда були переповнені. Якось протиснувшись, я стояв, міцно вхопившись за поручні. Раптом дідусь, що сидів поруч, поступився мені місцем. Не розуміючи такого поважного ставлення з боку літньої людини, я не міг прийняти його пропозиції, проте він був наполегливий, і я змушений був сісти.Після виходу з метро я попросив Ямамота пояснити вчинок аксакала. Ямамота посміхнувся і, вказавши на мій нагрудний знак вчителя, зауважив:– Цей старець побачив твій знак вчителя і, на знак поваги до твого статусу, поступився своїм місцем.Оскільки я вперше йшов у гості до вчителя Ямамота, було незручно йти з порожніми руками, і я вирішив придбати подарунок. Своїми думками я поділився з Ямамота, він підтримав мене і сказав, що попереду є магазин для вчителів, де можна придбати товари за пільговими цінами.Я знову не втримав своїх емоцій:– Пільги надаються лише вчителям? – запитав я.Підтверджуючи мої слова, Ямамото сказав:– У Японії вчитель – найшанованіша професія, найшанованіша людина. Японські підприємці дуже радіють, коли до їхніх магазинів приходять вчителі, вважають це великою честю для себе.За час перебування в Японії я неодноразово бачив, як японці поважають вчителів. В метро для них є окремі місця, для них відкриті окремі магазини, вчителі не стоять у чергах за квитком на будь-який вид транспорту.