продовженняТрансформація значення в епоху МейджіПереклад Накамура Масанао трактату Дж.С. Мілля "On Liberty" як 『自由之理』 (джію: но рі, 1871) став переломним моментом у японській інтелектуальній історії. Накамура додав компонент но рі 之理 ("принцип" 理), намагаючись елевувати 自由 з рівня побутової "зручності" до філософської категорії. Проте в масовому вжитку утвердилося скорочення до 自由.Популярні брошури 1872-1875 років демонструють характерне змішування сенсів:Автор 1872 року: "Нецивілізовані народи не знають етикету, жорстокі... А в цивілізованих країнах люди можуть 思ひの儘 (омоі но мама — діяти за бажанням), якщо це не суперечить розумності, і ніхто їм не шкодить. Це і є 文明開化 (цивілізація та просвітництво)." Тут 自由 прирівнюється до 思ひの儘 — буквально "як забажається".Інший текст 1872 року: "Протягом тисячоліть країна жила під 気儘の政事 (кімама но сейджі — свавільним правлінням). Тому люди не знали про 自由の権 (право на джію:). Але з розвитком наук вони поступово це зрозуміли." Автор одночасно критикує "свавілля" влади і закликає до 自由 — використовуючи семантично споріднені терміни (気儘 і 自由 обидва означають "як завгодно").Споживча інтерпретаціяПамфлет 1875 року про Токіо: "У цьому Токіо можна знайти все, що потрібно світові, все, чого ви забажаєте... Хіба це не 自由自在 (джію: джізай — повна свобода дій)? Це місце 自由! Це 自由, яким ми насолоджуємося, — західні люди називають його 'リベルチー' (liberty). Всі ви часто чуєте це слово, і дехто навіть особисто відчув його. Яке похвальне прагнення! Це 自由 — найважливіше для нас сьогодні, це компас 文明開化 (цивілізації та просвітництва)." Автор ототожнює liberty з споживчою доступністю товарів у Токіо — інтерпретація протилежна політичній філософії Мілля.Тож, до початку XX століття 自由 в японській мові функціонує у двох значеннях: Інтелектуальний дискурс: запозичене "liberty" як політичний ідеал. Побутове вживання: традиційне "зручність, можливість діяти за бажанням, підкорення чогось/когось своїй волі".#семантичні_нотаткиджерело