Трагічна звістка знову сколихнула Таращанську громаду. 8 липня 2026 року перестало битися серце Захисника України - Соловʼя Василя Вікторовича.Василь Вікторович народився 25 червня 1996 року в селі Виноград, Лисянського району, Черкаської області. У 2000 році разом із сім’єю переїхав до села Косяківка, де минули його дитинство та юнацькі роки. Навчався у Косяківській загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів. Згодом здобув професію газоелектрозварювальника та працював у Києві.Із 2018 року проходив військову службу у лавах Збройних Сил України. У 2019 році брав участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації на території Донецької та Луганської областей.Після повномасштабного вторгнення продовжив захищати Україну. Служив телефоністом-лінійним наглядачем відділення зв’язку взводу зв’язку стрілецького батальйону. У вересні 2025 року під час виконання бойового завдання отримав поранення. Після цього проходив тривале лікування та реабілітацію. Болить усій громаді… Ми розділяємо гіркоту непоправної втрати разом із рідними та близькими, висловлюємо щирі співчуття та схиляємо голови у глибокій скорботі.Вічна шана і світла пам’ять Герою!Інформацію щодо дати та часу поховання буде повідомлено додатково.
ВІН УДОМА!До 24 лютого 2022 року Сергій Фисак жив звичайним, але сповненим тепла, життям у селі Ківшовата. Він був тим самим чоловіком, на якому тримався дім: турботливим чоловіком, люблячим татом і найкращим дідусем. Працював на землі: довгий час був трактористом, а згодом - працівником підприємства «Екоорганік». Колеги та керівництво знають його як надзвичайно відповідальну та позитивну людину.Коли прийшла повістка, Сергій не вагався. Як справжній громадянин, він знав: це його обов’язок - захистити свою Батьківщину, свою сім’ю та щасливе майбутнє онуків. Так звичайний сільський трудівник став помічником мінометника на пекельному Авдіївському напрямку.10 листопада 2023 року зв'язок з ним перервався. З’явився виснажливий статус - «зниклий безвісти». Його дружина Ольга згадує, що серце відчувало: він у полоні. Згодом статус в «особистому кабінеті он-лайн» змінився, а потім прийшло і офіційне підтвердження через Координаційний штаб - Сергій у полоні.Ці 2 роки та 4 місяці стали іспитом на міцність для всієї родини. Тільки завдяки підтримці дітей, онуків та рідних Ользі вдавалося триматися. Роботодавці Сергія теж не залишилися осторонь - допомагали чим могли, підтримуючи сім’ю у найважчі хвилини.Дзвінок, якого чекали вічність, прозвучав 6 березня 2026 року. Тишу розірвало сповіщення на телефоні доньки Аліни: «Тато вдома!». Ольга спочатку не могла повірити, перепитувала: «Аліно, це не помилка?». Але через 15 хвилин вони почули голос Сергія. Це була неперевершена радість, яку неможливо описати словами.Сьогодні Сергій вдома. Йому - 49. Він нарешті обійняв свою дружину, доньок та онуків, які за цей час так подорослішали: внучці вже шість, а онукові, який бачив дідуся лише немовлям, тепер три роки.Вітаємо, пане Сергію, вдома! Дякуємо за незламність! Дякуємо, що вистояли і зберегли себе! Дякуємо за захист!Слова підтримки від родини Сергія всім, хто ще чекає: «Рідненькі, бажаємо вам тільки сили, терпіння і ніколи не втрачати надії. Ми віримо, як вам тяжко, але тримайтеся разом - коли є підтримка, стає трохи легше».
Біль. Смуток. Невимовний розпач…Таращанська громада знову в жалобі. Жорстока війна забрала життя ще одного нашого земляка, мужнього захисника України.З глибоким сумом повідомляємо, що підтвердилася загибель нашого Героя - КРАЇНСЬКОГО Олега Ігоровича.Життя воїна обірвалося під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Гуєво, Курської області, російської федерації.Олег Країнський народився 20 вересня 1989 року в місті Тараща. У 2005 році закінчив Таращанську гімназію «Ерудит», після чого вступив до Таращанського агротехнічного коледжу, який закінчив у 2009 році. У 2012 році здобув диплом магістра з відзнакою Національного транспортного університету за спеціальністю «Автомобільні дороги та аеродроми».Під час навчання пройшов військову підготовку при Національному технічному університеті України «КПІ» та отримав військове звання молодшого лейтенанта запасу. Працював за фахом у дорожньо-транспортних організаціях міста Києва, пройшовши професійний шлях від майстра до головного інженера та заступника начальника.У січні 2024 року був призваний на військову службу до лав Збройних Сил України. Після проходження підготовки в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного проходив службу в різних військових підрозділах.Із 14 лютого 2025 року Олег Ігорович вважався зниклим безвісти. Лише тепер родина отримала офіційне підтвердження його загибелі.Він був веселою та щирою людиною, талановитим учасником КВК, якого цінували й поважали в будь-якому колективі.Добрий, чесний, уважний до людей, Олег поважав старших, дорожив дружбою, не терпів зради. Умів підтримати, вислухати й створити довкола себе теплу, невимушену атмосферу. Дуже любив тварин, особливо собак і коней. Захоплювався прогулянками зі своїм собакою та подорожами автомобілем, у яких знаходив спокій і натхнення.Саме таким - щирим, життєрадісним, доброзичливим, мужнім і відданим Україні - Олег Ігорович назавжди залишиться в пам’яті всіх, хто його знав.Схиляємо голови у глибокій скорботі перед подвигом захисника. Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким, побратимам і всім, хто знав Олега Ігоровича. Розділяємо ваш біль та молимося за упокій його світлої душі.Подвиг Героя назавжди залишиться в пам’яті Таращанської громади. Його мужність, відданість Україні та жертовність ніколи не будуть забуті.Інформацію про дату, час та місце прощання із захисником буде повідомлено додатково.🕯 Світла пам’ять і вічна шана Герою.
Сьогодні у селі Ківшовата Таращанської міської територіальної громади відбулося відкриття нових банерів із портретами полеглих захисників України, які доповнили інформаційну інсталяцію, присвячену нашим землякам, які віддали своє життя за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.У заході взяли участь рідні полеглих воїнів, представники влади, духовенства, військовослужбовці, жителі громади та всі, хто прийшов віддати шану нашим захисникам.Інформаційна інсталяція поповнилася ще п’ятьма банерами з портретами Героїв. Це імена наших земляків, які в різні роки стали на захист України, проявили мужність, незламність і відданість Батьківщині. Серед них:Помазан Петро Федорович9 липня 1977 року – 9 січня 2024 рокуЗагинув під час виконання обов’язків військової служби внаслідок комплексного ураження противником поблизу населеного пункту Новомихайлівка Покровського району Донецької області.Помазан Костянтин Федорович6 серпня 1976 року – 9 січня 2024 рокуЗагинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новомихайлівка Покровського району Донецької області. Визнаний загиблим відповідно до рішення суду.Філімончук Віктор Михайлович28 жовтня 1971 року – 4 лютого 2026 рокуЗахищав Україну на Сумському напрямку. Помер у військовому шпиталі.Баглай-Цибульський Віталій Миколайович1 лютого 1985 року – 18 вересня 2024 рокуДоброволець Збройних Сил України. Захищав Україну під час антитерористичної операції у 2015–2016 роках. Помер після тривалої хвороби.Хоменко Едуард Володимирович20 вересня 1968 року – 1 грудня 2025 рокуДоброволець Збройних Сил України. Захищав Україну під час антитерористичної операції у 2015–2016 роках. Помер за місцем проживання.Відтепер їхні світлини назавжди поруч із портретами Героїв - Рудницького Андрія Адамовича, Бурдейного Івана Федоровича, Гришаєва Олександра Євгенійовича, Мостіпана Олександра Сергійовича та Пильгуна Костянтина Володимировича, які поклали свої життя за свободу України.Кожне ім’я на цій інформаційній інсталяції - це окрема доля, окрема історія мужності та відданості Україні. Вони були синами, батьками, чоловіками, братами, друзями. Коли Батьківщина покликала, вони без вагань стали на її захист.Пам’ять полеглих захисників України вшанували спільною молитвою, яку звершили Благочинний та духовенство Православної Церкви України.На знак шани до інформаційної інсталяції покладено квіти.Подвиг наших Героїв назавжди закарбований у пам’яті громади як символ мужності, незламності та любові до рідної землі. Наш обов’язок - берегти цю пам’ять і передавати її наступним поколінням, щоб їхній подвиг ніколи не був забутийСвітла пам’ять мужнім воїнам. Вічна слава захисникам України.
Сьогодні у відділенні «Ветеранський простір» Комунального закладу «Центр надання соціальних послуг» Таращанської міської ради відбулася особлива зустріч, спрямована на психоемоційну підтримку та об'єднання родин наших Героїв, які мають статус зниклих безвісти за особливих обставин. Захід у форматі майстер-класу провели фахівці з супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб та психологи Центру життєстійкості.Зустріч стала простором взаєморозуміння, де кожен зміг відчути підтримку та знайти додаткові внутрішні ресурси. Під час практичної частини учасники мали можливість виразити свої почуття та сподівання через творчість. Робота базувалася на глибокому символічному значенні образу серця - як уособлення любові, життєвої сили, емпатії та нерозривного зв'язку з рідними.З особливою теплотою та глибокою вірою присутні створювали символічні серця з фланелевого паперу. Цей матеріал, м'який і приємний на дотик, під час терапевтичної роботи допомагав знизити рівень напруги, дарував відчуття затишку, безпеки та душевного тепла.Після завершення творчого процесу ці вироби були перенесені до «Місця надії». Кожне серце стало символом тривалого чекання, незламної віри та спільного переконання у тому, що наші захисники обов'язково й якнайшвидше повернуться додому.
30 червня відбулася конференція керівників та заступників керівників закладів освіти Таращанської міської територіальної громади на тему «Якісна освіта громади: стратегія, управління, безпека».Під час конференції учасники розглянули актуальні питання функціонування та розвитку освітньої галузі громади.Зокрема, було обговорено:- стан виконання Стратегії розвитку освіти Таращанської міської територіальної громади та основні напрями подальшої роботи;- підсумки вивчення стану діяльності закладів освіти робочою групою відділу освіти, визначено сильні сторони та напрями вдосконалення;- функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах освіти громади;- організацію роботи із запобігання та протидії булінгу в закладах освіти, дотримання вимог чинного законодавства та виконання положень щодо створення безпечного освітнього середовища.За результатами конференції визначено першочергові завдання для керівників закладів освіти, спрямовані на підвищення якості освіти, удосконалення управлінської діяльності, забезпечення безпечного освітнього середовища та ефективну реалізацію державної й місцевої освітньої політики.
Сьогодні у селі Круті Горби Таращанської міської територіальної громади відбулося відкриття інформаційної інсталяції на честь Героїв-захисників, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.На меморіальних стендах інсталяції розміщено портрети шести полеглих воїнів - уродженців та жителів старостинського округу, чиї імена назавжди вписані в історію рідного краю та України.Серед вшанованих Героїв - наші земляки:Циганок Сергій Анатолійович - полковник Збройних сил України, начальник вузла фельд'єгерського- поштового зв'язку Генерального Штабу Збройних Сил України. Народився 30 грудня 1974 року в селі Круті Горби. Загинув 9 лютого 2015 року поблизу населеного пункту Логвинове, Донецької області. В загиблого залишилися батьки, дружина та двоє синів.Посохов Сергій Михайлович - молодший сержант, начальник вузла зв'язку. Народився 10 лютого 1988 року в місті Києві. Загинув 8 березня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Золота Нива. У загиблого залишилася мама.Корольський Вадим Віталійович - гранатометник десантно-штурмового відділення. Народився 23 серпня 1985 року в місті Тараща. 13 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Мала Токмачка, Запорізької області отримав тяжке поранення. Помер 9 вересня 2023 року від травм несумісних з життям. В загиблого залишилися батьки.Сухомлин Дмитро Костянтинович - солдат, кулеметник взводу снайперів. Народився 24 лютого 1992 року в селі Круті Горби. Загинув 2 листопада 2024 року під час бойового завдання в місті Торецьк, Донецької області. В загиблого залишилися мама, дружина і донечка.Несміх Ярослав Русланович - розвідник- кулеметник, підрозділу спеціального призначення. Народився 4 червня 1992 року в селі Круті Горби. Загинув 15 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Часів Яр, Донецької області. В загиблого залишилися батьки та донечка.Новоструєв Іван Петрович - старший стрілець, вогнеметник десантно-штурмового підрозділу. Народився 17 травня 1979 року в селі Круті Горби. Загинув 21 грудня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Покровськ, Донецької області. В загиблого залишилися мама, дружина та три донечки.На відкритті інформаційної інсталяції були рідні та близькі загиблих воїнів, керівництво громади, духовенство, депутати, представники підприємств, установ та організацій різних форм власності, а також місцеві жителі.Священнослужителі звершили панахиду за загиблими захисниками та освятили інформаційну інсталяцію з портретами Героїв.Після цього до присутніх звернувся міський голова Михайло Кривошеєв. Він висловив щирі слова підтримки родинам полеглих воїнів і наголосив на важливості збереження пам’яті про Героїв, їхніх життєвих історій та подвигів, які назавжди вписані у літопис громади. Також підкреслив, що громада завжди поруч із родинами Героїв, і закликав до єдності та взаємної підтримки в цей непростий час.Інформаційна інсталяція стала символом пам’яті про Героїв та нагадуванням про надвисоку ціну свободи і незалежності нашої держави.Світла пам’ять полеглим захисникам. Вічна слава Героям!
У громадській організації «Теплі обійми сердець» відбувся конкурсно-розважальний захід «Гостини в теплих обіймах сердець», який об’єднав людей поважного віку у теплій, дружній та невимушеній атмосфері.На початку заходу до присутніх звернулася керівниця громадської організації Любов Рибалко. Вона наголосила, що завдяки мужності та самовідданості українських захисників і захисниць ми маємо можливість жити, працювати та проводити такі зустрічі.Для учасників організатори підготували цікаву конкурсну програму. Присутні об’єдналися у дві команди та змагалися у вікторинах, інтелектуальних завданнях, іграх на пам’ять і логіку. Перебіг конкурсів оцінювало журі, а головною метою заходу було не лише визначити переможців, а й створити атмосферу щирого спілкування, позитивних емоцій та соціалізації.Особливе захоплення викликали завдання зі згадування приказок, віршів і пісень, які подарували учасникам приємні спогади, теплі емоції та відчуття психологічного комфорту. Такі заходи допомагають долати самотність, підтримують активність мислення, зміцнюють віру у власні сили та дарують гарний настрій.На завершення всі учасники отримали символічні подарунки, підготовлені працівниками громадської організації.І, як завжди, перемогла дружба!
ЗВЕРНЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ МИХАЙЛА КРИВОШЕЄВА З НАГОДИ ДНЯ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИКонституція України. Наш державний і моральний орієнтир. Основа нашої незалежності та свободи.Україна відзначає 30-ту річницю її ухвалення - Основного Закону, який став фундаментом державності, закріпив права і свободи людини і громадянина, визначив засади демократії, верховенства права та територіальної цілісності держави.28 червня 1996 року стало визначною віхою українського державотворення та закріпило історичний вибір України як демократичної, правової держави.Сьогодні, в умовах повномасштабної війни, ми особливо відчуваємо вагу Основного Закону. Його положення щодня захищаються на фронті і в тилу. Наші Захисники і Захисниці виборюють право України залишатися вільною та незалежною державою.Конституція - основа нашої єдності, спільних цінностей і відповідальності. Це зв’язок між поколіннями українців, який об’єднує нас і зміцнює нашу стійкість.Ми висловлюємо вдячність усім, хто сьогодні продовжує боротьбу та наближає Перемогу, і зберігаємо пам’ять про кожного, хто віддав життя за Батьківщину.Нехай у кожній родині панують злагода і добробут, а Україна якнайшвидше здобуде справедливий мир.З Днем Конституції України! Слава Україні!🇺🇦
Люди, якими ми пишаємося 👨👩👧👦🇺🇦З нагоди Дня Конституції України міський голова відзначив Подяками людей, які щодня втілюють у життя одну з найважливіших норм Основного Закону.Стаття 51 Конституції України проголошує:«Сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою». Саме ці люди щодня стоять на захисті дитинства, родини та права кожної дитини на безпеку, турботу і любов. Особливе місце у цій роботі займають фахівці, які першими реагують на найскладніші життєві ситуації.Петро Гейко - фахівець, який працює з найкритичнішими випадками захисту прав дітей. Він живе у постійній готовності: миттєво виїжджає на виклики, працює з сім’ями у кризових ситуаціях, виконує роль переговорника, психолога і захисника інтересів дитини.Його робота - це реальні врятовані дитячі долі, захист від насильства, недогляду та складних сімейних обставин. Петро Анатолійович послідовно відстоює права дітей і представляє їх інтереси в судах, користуючись заслуженою повагою в громаді.Палько Тетяна присвятила свою роботу захисту дітей, які потребують особливої підтримки. Вона супроводжує складні випадки, готує юридичні документи та відстоює інтереси дітей у судових інстанціях. Її щоденна праця - це не лише юридичний супровід, а й величезний організаційний фронт роботи: оздоровлення дітей, перемовини з надавачами послуг, укладання договорів, формування груп, впорядкування документації, організація перевезень, постійний зв’язок із батьками та супровід дітей під час участі у різних заходах. Це надзвичайно об’ємна, відповідальна робота, яка завжди виконується якісно, чітко та з максимальною турботою про кожну дитину.Окрему вдячність висловлюємо патронатним вихователям і опікунам - людям, які відкрили свої домівки для дітей, що опинилися у складних життєвих обставинах.У нашій громаді ця роль стала справжнім проявом людяності, відповідальності та великого серця. Завдяки патронатним сім’ям діти залишаються у громаді, поруч із турботою, теплом і підтримкою, а не потрапляють до інтернатних закладів.Остренко Тетяна забезпечила догляд та реабілітацію десяти вихованців, проявивши надзвичайну ефективність у подоланні кризових ситуацій. Особливістю її діяльності є успішне виховання малюків раннього віку, що вимагає цілодобової турботи та виняткового терпіння.Півень Віталій та Півень Діана працюють з надскладними випадками: прийняли у свою родину дітей у складному емоційному стані, створили для них атмосферу безпеки та допомогли відновити довіру до світу дорослих.Шкарівський В’ячеслав та Шкарівська Віта успішно працюють із підлітками, допомагаючи їм долати кризові ситуації та супроводжуючи дітей на складному життєвому етапі. Родина вже успішно допомогла подолати кризу двом підліткам, а сьогодні одночасно здійснює патронат над двома іншими складними випадками.Вотчицева Людмила має досвід роботи з великими родинними групами, зберігаючи найцінніше - можливість для рідних братів і сестер залишатися разом навіть у найважчі часи. Вона вже успішно завершила два випадки, в одному з яких одночасно опікувалася трьома братами та сестрами, а невдовзі прийняла нову групу з трьох дітей.Крець Тетяна Володимирівна та Крець Олексій Андрійович - подружжя опікунів, яке є унікальним прикладом безмежного милосердя та батьківської жертовності. Не маючи кровних зв’язків, вони відкрили двері свого дому для чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Пара виявляє неймовірну мудрість, виховуючи дітей різного віку та з різними долями: вони подарували стабільність родинній групі - сестрі та її маленькому братику, підтримали у професійному становленні 17-річного юнака, а у грудні 2025 року взяли під опіку з інтернату дитину з особливими освітніми потребами.Ці люди - приклад того, як Конституція оживає у щоденних вчинках.Саме завдяки їм діти нашої громади отримують не лише захист держави, а й найголовніше - тепло людського серця, турботу і шанс на щасливе дитинство.
TGLIST.COM.UA
