Хоча розумію, що це для багатьох виглядає як знущання і "не на часі".Але я пишаюсь тим, що завдяки моїм старанням, досвіду і знанням відновилися багато Воїнів і їх родин.Повернулись до життя і насправді знову мають сенс ті хто попав в окупацію до нелюдів і не хотів жити.Дякую їх рідним і друзям, що зрозуміли та оплатили відпочинок-повернення до себе і життя.Я знаю і бачила багато прикладів - це дуже важливо!Пересічні громадяни, що живуть під вибухами і пишаються тим, що тримаються, лише на відпочинку і навіть не в перші дні, нарешті зможуть розслабитись і почати відновлення.І ті хто вигорів і більше нічого не хотів завдяки подорожам знову стали мріяти, хотіти і боротися.А це дуже важливо.Я розумію, що подорожі це не їжа, не світло, не те, що критично важливо для життя.Я бачу як багато людей відмовляють собі в цій радості і я теж в їх колі, бо часто замість відпочинку обираю роботу і їду в рекламник, збиваючи в кров ноги.АЛЕ!!Все частіше я чую історії як подорож змінила життя.Як відновила людину.Як врятувала від смерті!Нажаль вже були і такі подорожі, коли люди поїхали і це врятувало життя всій родині.Бо орки не обирають кого вбивати - їм просто потрібні жертви.І цими жертвами може стати кожен.Моя робота не найважливіша в світі.Найважливіші для нас всіх зараз лише ЗСУ.Могла бути б і влада, якби вона домовлялась за озброєння і допомогу інших країн.Але обравши клоунів більшість прирекла нас всіх на смерть.І лише нескореність духу мого народу і ВОЇНИ, що не бачать своїх родин та боронять нас - дарують право прожити ще день. І ще. І ще.І так роками.Та ми ніколи не віддамо цього боргу! НІКОЛИ!І я прошу кожного, хто мене читає - показуйте військовим, як ми їм вдячні і як вони важливі!Не піддавайтесь рашистським провокаціям проти нашої Армії - бо лише вона і є наше життя.Ні тури, ні хліб, ні електрика, а тільки Воїни і їх щоденний і щогодинний подвиг заради нас з вами.Чужих людей, яким інколи впадло навіть посунути свою дупу і вступити місце в транспорті військовому з важким рюкзаком і стомленим хребтом.Мені так прикро це бачити.І соррі, але я не мовчу.І я підніму вас/всіх заради них.І ви не мовчіть!Вони ризикують життям, вони не обіймають коханих і дітей, вони в багнюці, спеці, холоді - вкладають орків і своє здоров'я, виборюючи нам всім право на життя.Прості люди, яким так само страшно і боляче.Але вони пішли боронити СВІТ, а ми...Ми всі їм винні.І їх родинам теж.Так важко чекати тих кого любиш з небезпеки.Так важко не знати де ті, кого ти любиш, поважаєш, знаєш.. Що з ними. Чому не відповідає телефон чи месенджер...А ще важче бути там де небо і земля здригаються від вибухів.Де не знаючи днів тижнів і відпочинку приходиться весь час бути поряд зі смертю.І не вони обирали таке життя.А кляті немиті нав'язали це нам.Зараз багато людей перепостили відео де обпечений вибухами хлопець розповідає СВІТУ в Стразбурзі про ракетний удар по Вінниці, де загинула його мама і його ледь врятували.А перекладачка ридає і не може перекладати.І в залі сидять іноземці і не можуть стримати сліз.Поки ми ще є - живі свідки цих страшних подій - НЕ МОВЧИТЬ!!!!Розповідайте!Навіть як нас винищать - наші свідчення через роки, віки будуть доводити людству, що рашисти - нелюди!!!Говоріть про це всюди.Ми повинні казати цю болісну правду.Ми повинні не зрадити всіх, хто загинув.І всіх хто нас боронить.І хоча це боляче і не зручно, я прошу вас - не мовчить.Бо мовчати зараз - це покривати злочини.І в нас надто мало часу.. Ми всі можемо не вижити.Рашисти знищують нас навіть в інших країнах - ви ж читаєте новини.А це ми повинні робити!!МИ!!І навіть якщо ви не маєте отрути - лякайте їх, що це буде!Що це можливо.Що ми не пробачимо.Щоб нелюди боялись виїздити за кордон.Щоб їх не сприймали за людей, бо вони vбиvці.Вони катують наших полонених, цивільних, військових.Вони - породження пекла.І ми всі дуже мріємо, щоб на місці болот було чисте море, куди я продаватиму тури.Не одразу..А коли риби вижруть все що лишиться від немитих.