Заходиш в інстаграм, а там дві міні ікони мілітарі-інстаграма (Хейт і Рейнджер) криють друг друга хуями на тєму хто сзчшнік, хто зассика, хто підар, а хто гніда. Єбальники там бить друг другу угрожають, міряються в кого скільки фото з боячок, а в кого на полігоні. Тіпи блять єсі я три роки назад втикав на вас як на шарящих джекічанів, то щас це виглядає як клоунада раді підтухающого хайпа. Бо воєнні-ахуєнні вже не такі популярні, плюс в медіапросторі дохуя вже всяких сквадів і тіпів, за всіми не встигаєш. А мерчуху продавать надо. Бабки збирать надо. А от войни в цьому не дуже багато. ІБД чисто. Запам'ятайте, ви рідко коли будете знати що людина яка стоїть перед вами реально вбивця з 200+ фрагів. У таких тіпів рідко є персональний, медійний інстаграм, тг, ютуб або ще щось. А якщо і є то ведеться це максимально рандомно (іноді 15 постів за добу, іноді 0 за тиждень). В таких тіпів зазвичай не міняються підрозділи в яких вони служать раз на місяць, в них не 50 спеціалізацій, і служать вони здебільшого в звичайних лінійних підрозділах. А оце дивиться як два "фахівця-спєцназьора" міряються в кого хуй довший, і хто більше навоював по фотокарточкам чисто клоунада. Подвінтєсь спіцназьори блять, в мене в графі посада стоїть ГСВ РУБпАК СпП, а матеріалів з дохлими підорами майже террабайт, значить по вашій логіці я главний Рекс єтой войни. І це я ще з крісла не вставав!Хочете помірятися пісюнами - покажіть що ви побудували за час війни. Бо строїть з себе фахівця можна скільки завгодно, а от построїть працездатний організм це блять ніхуя собі досягнення. Я от можу заслужено вийобуватись. Бо ми останні декілька років пахали над тим щоб наш підрозділ був найкращим. І мб поки не найкращими, але топ 3 підрозділів НГУ по безпілотці ми стали. Це тисячі матеріалів, сотні таблиць, десятки графіків, мільйони звітів і рапортів. Це більше 200 людей які в різний час вклали свої сили і труд в цей підрозділ. Це роки проведені в секторі, і місяці проведені на чергуваннях. Це біль, сльози, кров, смерті, успіхи, досягнення, перемоги і вдачі. А головне це розуміння того що перемагають і в битвах, і в війнах не конкретні люди, а вибудовані системи. Тому поки такий спєцназ вкладає час і сили в фотосети і доказування друг-другу хто більший джекічан - справжні джекічани сидять в кабоприйомніках, в замурзаній балістиці і з калашом, а не в нульцевому ферро концепт і ДД на Окко в Київській області, або полігоні ГУРа. Запам'ятайте блять. Справжній джекічан доказує що найкрутіший джекічан це не він, а його командир/сержант/побратим. Справжній джекічан це частина команди, злагодженого механізма по знищенню ворога. Справжній джекічан не ліває бо в підрозділі в який він сам прийшов хуйово. Він робить так щоб було краще. Бо складно вірити в лояльність тіпа к двіжу, якщо це третій ЙОГО двіж за тиждень. Вот мій Нєвскій оце лояльний тіп. Дєд в піздячке з 2014, і за цей час служив в двох бригадах. В ЗСУ під час АТО, і у нас з початку повномасштабки. 12 років тіп в полі, завжди лишався лояльним до свого підрозділу, ніколи не давав задню. Освоїв 6 видів ББМ, гуслю, колеса, нашу, західну, був піхотой, був піздатим гранатометником, крайні два роки він дуже хороший дронщик. Оце блять джекічан, оце я розумію. Тому що джекічанство це не крутий гір, шеврони і татухи, а робити свою роботу і свій вклад в перемогу з максимальним ККД, незалежно від посади, бригади, і того платять тобі сппшні чи ні. Доповідь закінчив