Боже дякую за хуйову вогневу підтримку цих калік, але вони знов ні в кого не влучили, а ми знаючи вже що робити з криками "Слава Україні , йоб твою мать" почали махати ружжом з прапором на ньому. І знову ця магія подіяла. Від нас нарешті від'їбалися. Пообіцявши тому екіпажу Бронекатафалка який першим приїде не бить їбало ми стали чекати, ненавидячи все на світі. Все крім Ройса, якому дякували за науку що врятувала життя, і жовто-блакитного стяга, що вінчав мою зброю. Прапор вже був весь мокрий, брудний, але такий рідний. Нє ну а як відноситися до знамені яке щойно врятувало життя нашій васхітітєльной сємьорке, крім як любити і поважати. Провалявшись в болотній ванні ще хвилин зо 30, ми все таки засумонили граціозного як падаюча з 20 поверху праска, БТР 3. Сховавшись за його бортом покурили, попизділи, і почали акуратно витягати машини. Ми вижили, і повернулись. Попереду була ще цікава ніч з заводом піхоти, БТРом намотавшим на третій міст силовий кабель ЛЕП, бензиновим болторізом і лінивою піхотою. Але то все було потім.А повернувшись з нашого чудового турне посадками, брудні як чорти, ми стали трохи сушитись у пічки, а я акуратно вивісив прапор просихати. Тоді ж було прийнято рішення не прати його, і взагалі покласти в рамку, як пам'ять. Рамку я правда ще не купив, але прапор досі в тому вигляді, з Курдюмівською землею на ньому. На фото ви можете бачити те що захищає мене в бою. Бронежилет (маєчка чітєра, як її називає заздрячий Рожок), красіва обвішана шапочка, щоб матуся не хвилювалась. І прапор....Наш плащ супергероя. Наше бойове знам'я. Символ вільної країни. Жовто-блакитний небокрай українських степів, який просякаючись кров'ю стає багряно-чорним. В той день він таким не став. Сподіваюся не стане і в подальшому.Для мене тепер цінність прапора не просто в символіці. Для мене він знаменує двічі врятовані життя групи злих козаків, лежачих лицями в землю, в бахмутській посадці. І цю цінність я буду передавати далі, підлеглим, учням, дітям. Тому що прапор за який воює воїн це його хрест, оберіг і обов'язок. З днем прапора, шановні читачі. Цінуйте його, як те що купило вам життя. Сотні прапорів стали червоно-чорними, щоб більшість інших могла насолоджуватися жовто-блакитними. І пам'ятайте, ми обов'язково переможемо.Слава Нації!З.і. До речі Кісєльочька теж врятував цей стяг. Бо якби нас з Рожком закабанили в тій посадці, хто зна де закінчила б його мамка, і він сам.З.і.2. З Ройсом ми змогли зустрітися вже опісля ротації, в кальянній. Дуже хотілося особисто подякувати. Тому ми купили йому гаманця в мультікамі(нє ну ваєнний же чо), а щоб не дарувати порожнім, всередину поклали маленький прапор підписаний нами.З.і.3. Більшість описаних подій є в задукоментованому вигляді, на картці моєї камери, можливо колись я дійду до того щоб змонтувати це в щось.