Західний лібералізм поступово розкладається, вважає оглядач The Times Алекс Масі. Інституції не справляються із завданнями, а задушлива система стримувань і противаг заважає приймати рішучі заходи.У більшості країн західного світу політика нефункціональна і склеротична. Місцеві відмінності в кризах контрастують скоріше за ступенем, ніж за характером, але в сукупності вони вказують на похмурий висновок — велике повоєнне врегулювання, засноване на ліберальній демократії, руйнується.Європа буквально вмирає. Середній вік в Італії становить 49 років, а чисельність робочої сили у багатьох країнах Південної та Східної Європи, за прогнозами, скоротиться на 20% протягом наступних 20 років. Континент перетворюється на будинок для престарілих.Все менша кількість працівників має підтримувати все більш численне непрацююче населення. У Німеччині витрати на соціальний захист становлять майже 30% ВВП; у Франції прем’єр-міністр йде у відставку, бо громадськість не погоджується з підвищенням пенсійного віку до 64 років.Всі знають, що така ситуація нестійка, але ніхто не може нічого з цим зробити. Деякі рішення наразі неможливі. Іміграція — це свого роду переливання крові для вмираючих суспільств, але масова міграція всюди є політично токсичною.Чому ми не можемо нічого побудувати? Чому ми не можемо вирішити проблему нелегальної імміграції? Частково тому, що ми створили системи, покликані перешкоджати швидкому прийняттю рішень і рішучим діям. Це поширюється і на інші сфери політики. Воля народу стримує політиків усюди, а люди чинять опір як підвищенню податків, так і скороченню витрат. Результатом є свого роду застій.Не дивно, що по всій Європі набирають популярність партії, які обіцяють простішу, зрозумілішу і рішучу політику. Практично скрізь спостерігається відступ центристських сил. Можна зрозуміти привабливість діагнозу, поставленого крайніми правими і крайніми лівими партіями, навіть якщо ви обґрунтовано сумніваєтеся у запропонованих ними способах лікування.Запах забутих старих уроків іноді буває приголомшливим. Подивіться в Інтернеті, і ви знайдете невеликі відродження як гітлеризму, так і сталінізму. Старі табу втрачають свою силу. Мільйони людей тепер поділяють думку, що Черчилль був військовим авантюристом, а здоровий глузд Гітлера недооцінений.Інститути повоєнного консенсусу теж гниють. ООН розпалася, старі західні союзи розпадаються, і немає жодних ознак того, що їх може замінити. Згасаюча прихильність Америки до європейської безпеки — втрата, яка збережеться і після відходу Трампа — також вказує на закриття цієї глави.Колективно Захід підвів Україну. Гарні слова супроводжувалися половинчастими діями. Європейські лідери хочуть досягти мети — суверенної України — не надаючи засобів, за допомогою яких можна було б гарантувати таку державу.