Мандани – американські європейці?Валлійський принц Мадок ап Оуайн Гвінед, який програв у війні, був вимушений залишити Уельс. Мадок плавав зі своїми прибічниками вздовж узбережжя штатів Флорида та Алабама. Це відбувалося у XII столітті. Там вони, за легендою, внесли великий вклад у культуру місцевих жителів. Згодом вони піднялися по Міссісіпі до Великих рівнин, де і зупинилися.У XVIII столітті на ці території прийшли англійці та французи і знайшли плем'я манданів. Сама назва «мандан» дещо схожа на ім'я Мадока. Хоча схожість не очевидна, в умовах повної ізоляції від європейських мов протягом 600 років усе можливо. Мандани ніби виглядали як європейці, мали мову, схожу на валлійську, проте зберігали індіанську культуру, але з помітними слідами європейського походження. Наприклад, вони користувалися традиційними валлійськими човнами (корклами). Багато дослідників, зокрема Джордж Кетлін, дійшли висновку, що мандани – це нащадки експедиції Мадока. Вони швидко адаптувалися до європейських нововведень, наприклад, до їзди на конях.Яка ж історія в європейських індіанців? більшість із них загинула від епідемії віспи. Відомий їхній вождь Шехеке, який у 1804 році зустрічався з президентом США Томасом Джефферсоном, але загинув у 1812 році під час війни з племенем хідатса. З часом мандани увійшли до складу США. Станом на 2000 рік їх залишалося близько 369 осіб.Теорію про валлійське походження цього племені активно використовували в XVI столітті для політичних цілей, щоб стверджувати, що Британія має права на Америку раніше за Іспанію. Наразі це питання є предметом дискусій.