Римсько - китайська війна у КиргизстаніНа Сході в імперії Хунну, яка контролювала територію сучасної Монголії та вела великі війни з Китаєм (чисельність їхніх військ часто досягала 100 тисяч), після повалення репресивного шаньюя Воянь-Цюйді почалася громадянська війна. У 53 році до н.е. перемогу в ній здобув Чжичжі-шаньюй, вигнавши свого брата, Хуханьє-шаньюя, який утік до Китаю.У той же рік на Заході римські війська на чолі з Крассом зазнали нищівної поразки від Парфії (Персії) у битві при Каррах. Близько 10 тисяч римських легіонерів потрапили в полон і були відправлені на службу на східний кордон Парфянської імперії, в Середню Азію.Через кілька років, у 49 році до н.е., Хуханьє за допомогою Китаю переміг Чжичжі, змусивши його тікати до держави Кангюй, розташованої в Середній Азії — якраз там, де служили полонені римляни. Чжичжі швидко захопив владу в Кангюї і, згідно з гіпотезою, найняв або перекупив частину вцілілих римських солдатів для своєї армії.Настав 36 рік до н.е., через 17 років після битви при Каррах. Китайські експедиційні війська, прагнучи остаточно ліквідувати Чжичжі-шаньюя, оточили його фортецю. У ході Таласської битви китайські хроніки зафіксували, що в обороні брали участь воїни, які використовували унікальний стрій, схожий на римську тактику "черепаха".Ці римські найманці, які воювали на боці Чжичжі, були розбиті об’єднаними силами китайців, усунів та хунну — їх перемогла та ж зброя, що й при Каррах – лук. Орієнтовно 1000 римлян, які вижили в цій битві, були полонені Китаєм.На їхнє щастя, Китай не мав війн до кінця минулої ери,тож ці полонені спокійно померли на китайській службі.