🇲🇽 Максиміліан Габсбург — останній монарх Мексики 🇦🇹➿➿➿➿➿➿➿➿➿У 1857 році Мексика прийняла нову конституцію. Вона забороняла рабство, обмежувала президентську владу двома термінами, проте мала і суперечливі положення: відбувалася націоналізація церковного майна, церкву відлучили від освіти, а державним службовцям заборонялося відвідувати богослужіння. Президент Беніто Хуарес, масон за переконаннями, навіть планував створити власну «національну церкву», що Папа Римський Пій IX оголосив єрессю. Це викликало повстання консерваторів і війну за реформу (1857–1861), у якій вони зазнали поразки.Консерватори звернулися по допомогу до європейських держав, і в Мексику вислали війська Франція, Іспанія, Британія, Австрія та інші країни. Утім, більшість армій залишили країну, і тільки Франція продовжила інтервенцію. На підконтрольних територіях було створено Другу Мексиканську імперію, а на її чолі за підтримки Наполеона ІІІ постав австрійський ерцгерцог Максиміліан Габсбург. Імператор намагався поєднати монархічну владу з ліберальними реформами. Він підтримав більшість положень конституції, окрім антицерковних, оголосив свободу преси, заборонив дитячу працю, зробив середню освіту обов’язковою, скоротив робочий день до 8 годин (закон, який республіка ухвалила лише під час Першої світової війни), визнав борги селян понад 10 песо недійсними. Разом з імператрицею Карлоттою він організовував благодійні заходи для покращення життя населення. Особливу увагу Максиміліан приділяв корінним народам: він визнав їх повноправними громадянами, скасував «закон Лердо», що позбавляв індіанців землі, і навіть планував зробити ацтекську мову офіційною.Втім, імперія програла республіканцям Хуареса, а Франція, що підтримувала Максиміліана, була вимушена піти через ультиматум США. У 1867 році імператора засудили до страти. Його останніми словами були: «Нехай кров, щойно буде пролита мною, покладе край кровопролиттю на моїй новій батьківщині. Хай живе Мексика! Хай живе її незалежність!».Сам Хуарес у цей час уклав договір Маклейн–Окампо зі США, який фактично віддавав Вашингтону право вводити війська в Мексику та контролювати її торгові шляхи. За це він отримав 4 мільйони золотих доларів, фактично поступившись суверенітетом країни.Після загибелі Максиміліана боротьба тривала. Індіанці-Які підняли повстання, але в 1868 році в місті Кокорит сотні з них загинули від рук військ Хуареса, навіть беззбройні жінки й діти. Сам Хуарес порушував конституцію, переобиравшись президентом п’ять разів поспіль, тоді як референдум показував, що більшість населення підтримувала імператора.Його наступником став генерал Порфіріо Діас, теж масон. Період його правління характеризувався олігархією, бідністю більшості населення, низьким рівнем освіти (лише 19 % грамотних), 12-годинним робочим днем і середньою тривалістю життя близько 30 років. Діас також вів криваву боротьбу з індіанцями.На цьому тлі правління Максиміліана виглядає різко контрастним: 8-годинний робочий день, турбота про корінні народи, благодійність, скасування дитячої праці. Якби він переміг, Мексика могла уникнути Мексиканської революції початку ХХ століття, релігійної війни крістерос, диктатури Діаса і навіть мала б шанс реалізувати телеграму Циммермана під час Першої світової війни, повернувши землі у США. Таку можливість країна втратила разом із Максиміліаном Габсбургом.➿➿➿➿➿➿➿➿➿#Мексика#Колоніальна_ІмперіяПідписатися | Чат