Зрада уряду ЗУНР Одним із найбільш спірних моментів є підписання Зятківського договору 6 листопада 1919 року. Цей договір, укладений між урядом ЗУНР і Добровольчою армією Антона Денікіна, став серйозним ударом по єдності України.Зятківський договір і наслідкиЗгідно з Актом Злуки, ЗУНР перебувала у складі Української Народної Республіки (УНР) і не мала права укладати самостійні міжнародні угоди, особливо з ворогами УНР. Підписання цього договору про союз із білогвардійцями, які боролися проти уряду Симона Петлюри, фактично скасувало Акт Злуки і розглядалося як зрада.За даними історика Володимира Сергійчука, Євген Петрушевич після укладення договору виїхав до окупованої денікінцями Одеси. УГА ж вступила у союз з білими ,але у січні 1920 року, під час відступу білих, увійшла до складу Червоної армії. У квітні того ж року почався процес її розформування, а на її основі було створено 361-й український радянський стрілецький полк при 41-й більшовицькій дивізії.Повстання проти більшовиківУ цей час Армія УНР здійснювала Зимовий похід, що проходив територією Херсонської губернії, в тилу Червоної армії. Скориставшись нагодою, 16 квітня 1920 року 361-й полк і група ананьївських підпільників повстали проти радянської влади. До них приєдналися селяни з Ананьївського та Балтського повітів. Очолив повстання отаман Йосип Пшоник, а командиром усіх сил став полковник Володимир Галкін.Повстанці утримували позиції чотири дні, після чого 19 квітня до Ананьєва прибув 3-й кінний полк Армії УНР. Спільними зусиллями вони вибили більшовиків із міста. Чорноморський полк, який складався з 200 піхотинців, 80 кінних вояків та 9 кулеметів, приєднався до Армії УНР і був включений до Волинської дивізії. До складу Чорноморського полку також увійшли мешканці Ананьєва, сформувавши 4-й курінь. Його командиром став Олександр Ашинов, який героїчно загинув 4 травня 1920 року. Після нього підрозділом командував сотник Василь Мунтян, а потім — сотник Трохименко, який разом з рештою бійців у листопаді 1920 року був інтернований у Польщі.Зв'язки Петрушевича з радянською владоюУ 1922 році відбулися переговори між радянським дипломатом Юрієм Коцюбинським і Євгеном Петрушевичем у Відні. Ці контакти, спрямовані на розкол української еміграції, стали однією з причин розпуску уряду ЗУНР у 1923 році.Петрушевич почав відвідувати прийоми в радянському посольстві. Його радянофільські настрої засудила Українська Військова Організація (УВО). У відповідь прихильники Петрушевича, очолювані Осипом Думіним, спробували розколоти УВО, створивши Західноукраїнську Народно-Революційну Організацію, яка швидко розпалася.Радянська влада активно використовувала ситуацію: 4 вересня 1925 року Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про тимчасову підтримку Петрушевича. Совкодрочерські настрої Петрушевича та його прихильників розвіялися лише на початку 1930-х років, коли в Україні почалися масові репресії та терор з боку органів ГПУ-НКВД.Незважаючи на політичні розбіжності, гетьман Павло Скоропадський залишався другом Петрушевича, підтримуючи його в тяжкі останні роки життя.Як бачимо, тимчасово УГА і Петрушевич зрадили Україну,але повернулися на шлях істини.