Нестор Махно і націоналізм Передане телеграфом повідомлення про вбивство М. Григор‘єва Н. Махно закінчив незвичним для себе гаслом: ―Хай живе Українська незалежна Соціалістична Радянська республіка! [33, арк.6; 5, с.90]На думку В. Чопа, в 1919 р. в середовищі махновського руху почався процес його спонтанної українізації, що був пов‘язаний з більш загальним процесом пробудження самосвідомості української нації.―Мабуть, сила його опозиційності щодо українського націоналізму, – зазначає Ф. Сисин, – зменшилася перед загрозою, яка постала в особі значніших ворогів. Тріумф російських сил на Україні (як більшовиків, так і білих) та зростання самоусвідомлення місцевого населення як українського народу, могло спонукати Махна думати по-українськи [14, с.294].Як зазначає Д. Ерде, ―якщо махновці до 1920 р. в своїх виступах різко відмежовувались від Петлюри й петлюрівщини, непохвально атестуючи українську національно-буржуазну контрреволюцію, то 1920 року й пізніше гасло ―Самостійна Україна починає все частіше вживатися поруч колишніх основних махновських гасел ―вільних рад [38, №2, с.39].Про них пише І. Тепер: сутність проекту зводилася до ―національного визволення України [37, с.123].Посилення національних мотивів у махновському русі в 1920–1921 рр. помітив і радянський автор М. Кубанін: ―Заключним актом, який мав оформити перехід махновців до табору ―шовіністів, був вихід спеціального універсалу про визволення ―неньки України Тобто бачимо,що коли Махно визволив від москалів більшу територію України у 1920-1921 ,він схилився до українського націоналізму.З анархо-комунізму, махновці перейшли до націонал-анархізму,а можливо так взагалі покинули анархізм.