Повстання Сімабара (1637–1638) — це одне з найбільших селянських повстань в історії Японії, яке відбулося на південно-західному острові Кюсю, зокрема в регіонах Сімабара й Амагусі. Воно мало релігійне та соціальне підґрунтя і стало останнім великим збройним виступом християн у феодальній Японії.Причини повстання-жорстокість феодалів (особливо Мацукура Кацунобу),релігійні утиски — багато селян у цьому регіоні були християнами. Після заборони християнства у 1614 році почалися переслідування: примусове зречення віри, катування, страти.Повстання розпочалося наприкінці 1637 року. Повстанці складалися переважно з селян, колишніх самураїв і християн. Загальна чисельність повсталих становила приблизно 30–40 тисяч осіб. Їхнім духовним лідером став Амакуса Сіро — 16-річний харизматичний юнак, якого вважали божим посланцем.Повстанці захопили кілька замків, а потім закріпилися у замку Хара, де тримали оборону протягом кількох місяців. Влада відправила велике військо для придушення повстання — близько 120 тисяч воїнів, а також залучила голландські кораблі для обстрілу замку з моря.У квітні 1638 року, після тривалої облоги, замок Хара був узятий штурмом. Усі захисники були вбиті — жертвами стали близько 37 тисяч повстанців, включно з жінками та дітьми. Амакуса Сіро був страчений, а його голова виставлена на загальний огляд.Повстання стало приводом для повної ізоляції Японії від зовнішнього світу,християнство було остаточно заборонене.