Складно описати відчуття, коли вперше потрапляєш до Оксфорду, де до тебе промовляє сама історія і тисячі людей, які, пройшовши крізь ці стіни, її творили і творять.Сьогодні я побував тут на запрошення українських спільнот Оксфордського та Кембриджського університетів. І саме спілкування з українськими студентами, які навчаються в цих провідних закладах вищої освіти, мене дуже надихнуло. Це лідери, еліта нашої держави, на яких вона дуже чекає і дуже потребує. І вже скоро ця освічена, патріотична, амбітна молодь повернеться додому. Їм будувати Україну майбутнього, в якій, я хочу вірити, не буде війни. Мої співрозмовники теж є амбасадорами, адже активно і з великою відповідальністю займаються промоцією України в міжнародному академічному середовищі. Окремо подякував українцю з великим серцем, першому члену Палати Лордів українського походження, професору Лайонелу Тарассенку за його зусилля на підтримку нашої держави. Саме з його ініціативи три року тому Оксфорд започаткував спеціальну стипендію для українців. Зустрічі з віце-канцлеркою Оксфордського університету Ірен Трейсі, яка безпосередньо керує цим освітнім закладом, та Мастером Беліол коледжу Дамою Хелен Френсіс Гош додали впевненості, що наші діти тут у надійних руках. Я глибоко зворушений турботливим ставленням керівництва до студентів-українців.