Iniciar sesión Registro
Anuncios
Tu espacio publicitario
Reserva este slot exclusivo para el periodo elegido.
Comprar publicidad →
Logotipo de la comunidad de telegram - Верховний Суд
Añadido 14 jul. 2024

Верховний Суд

@supremecourtua
Número de suscriptores: 20 719
Fotos: 7
Enlaces: 3,950
Descripción:
Правові висновки Верховного Суду
Fuente

Верховний Суд | ​Огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верхов...

Logotipo de la comunidad de telegram - Верховний Суд Верховний Суд @supremecourtua
6 580 Vistas/Alcance 2025-09-25 08:48 Mensaje №3836
​Огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду – за серпень 2025 рокуУ сфері кримінального права акцентовано, що: – кримінальна відповідальність за одержання неправомірної вигоди, як і за вчинення інших альтернативних діянь, визначених у диспозиції ст. 368 КК України, настає незалежно від факту вчинення або невчинення певних дій одержувачем неправомірної вигоди в інтересах іншої особи (інших осіб); – військовослужбовець, який вперше вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 КК України, під час дії воєнного стану, може бути звільнений, в тому числі судом касаційної інстанції, від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України за умови добровільного звернення до суду з відповідним клопотанням та згоди командира військової частини на подальше проходження засудженим військової служби в цій частині. У сфері кримінального процесуального права вказано, що: – якщо досудове розслідування здійснюється в межах компетенції одного органу досудового розслідування, однак іншим територіальним підрозділом, то правил підслідності не порушено; – перебіг строку досудового розслідування зупиняється з моменту належного повідомлення підозрюваних про завершення досудового розслідування та надання доступу до його матеріалів. Подальше повідомлення захисників про завершення досудового розслідування не впливає на факт його зупинення, оскільки повторне зупинення строку досудового розслідування КПК України не передбачено; – стан здоров’я особи та необхідність у застосуванні того чи іншого примусового заходу медичного характеру має бути встановлено саме на момент судового розгляду. Надалі доцільність у застосуванні таких заходів перевіряється через кожні 6 місяців.