Ми любимо свою роботу.Особливо коли нас на ній немає.Дивовижний час. Раніше люди тікали з роботи додому. Тепер люди тікають з дому на роботу. А потім з роботи додому. А потім, сидячи вдома, відкривають ноутбук і знову потрапляють на роботу.Робота перемогла. Вона вже скрізь.Раніше начальник міг зіпсувати вам день. Тепер він може написати: «Доброго вечора» о 22:47. І все. Вечора більше немає.Ми любимо свою роботу.Особливо коли розповідаємо про неї іншим.— Як справи?— Завал.І видно, що людина щаслива.Якщо в неї немає завалу, значить вона нікому не потрібна.Раніше хвалилися автомобілем.Потім квартирою.Тепер хваляться виснаженням.— Я спав три години.— А я дві.— А я взагалі не спав.І стоять такі переможці.Люди, які програли сон.Ми любимо свою роботу.Ми так її любимо, що постійно хочемо від неї відпочити.Ми чекаємо відпустку.Потім всю відпустку думаємо про роботу.Потім повертаємось і кажемо:— Треба було ще тиждень.Ще тиждень думати про роботу в іншому місці.Дивовижний час.Людина може за день написати двісті повідомлень, провести десять зустрічей і створити сорок презентацій.І ввечері сказати:— Сьогодні нічого не зробив.Тому що нічого не можна помацати.Раніше чоловік приходив додому і казав:— Ось шафа. Я її зробив.А зараз:— Ось таблиця.— Де?— В хмарі.Все життя тепер десь у хмарі.Документи в хмарі.Фотографії в хмарі.Гроші в хмарі.І впевненість у завтрашньому дні теж десь там.Ми любимо свою роботу.Особливо зарплату.Хоча й тут цікаво.Зарплата приходить на картку.Картка платить за квартиру.Квартира платить за комунальні.Комунальні платять за інтернет.Інтернет потрібен для роботи.І виходить замкнуте коло.Ти працюєш, щоб працювати.Геніально.Людство століттями мріяло звільнити людину від важкої праці.І досягло такого рівня розвитку, що тепер людина носить офіс у кишені й не може відключитися навіть у ліфті.Прогрес.Ми любимо свою роботу.Інакше доведеться чесно відповісти собі на питання:«А чим би я займався, якби мені за це не платили?»Оце вже страшна розмова.Набагато страшніша за будь-яку нараду.ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!