НУЧК імені Т. Г. Шевченка 🎓

🇺🇦 Шановні студенти, аспіранти, викладачі та співробітники Університету, вітаємо вас із Днем Соборності України!Акт Злуки, проголошений 107 років тому, вінчав собою віковічні прагнення нашого народу до створення єдиної суверенної держави, що обімає землі від Донбасу до Львова. У цей день здійснилися мрії мільйонів про незалежність, духовне єднання, розвиток і власний шлях взаємодії зі світом, за які століттями боролися найкращі сини і доньки України. Історично ця подія поклала початок фундаментальним змінам державотворення у бік демократії, прийняття розмаїття та багатства культурної спадщини регіонів України. Наш Університет завжди відігравав і відіграє надалі важливу роль у формуванні національної свідомості, вихованні справжніх патріотів, боровся за втілення у життя принципів справедливості й рівності для кожного громадянина. І сьогодні ми міцно стоїмо на засадах демократії, законності, вільного вибору, захисті прав і свобод кожного українця.Сьогодні всі ми працюємо, навчаємось, стоїмо на полі бою, виховуємо дітей, займаємося волонтерством, допомагаємо фронту, створюючи таким чином єдину хвилю спротиву російським окупантам, не залишаючи їм шансів ні на землі, ні в душах молоді. Наша єдність – наша зброя!Нехай це особливе свято принесе вам натхнення, зміцнить у боротьбі, подарує надію на справедливу Перемогу.Єднаймося, Шевченківці!Слава Україні!🇺🇦

Пішов із життя Гриценко Микола Іванович — видатний український науковець, педагог, доктор фізико-математичних наук, професор, заслужений працівник народної освіти України, людина, чия професійна доля майже півстоліття була нерозривно пов’язана з Національним університетом «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка Випускник фізико-математичного факультету, Микола Іванович пройшов у рідному університеті всі щаблі науково-педагогічного зростання — від асистента до професора і завідувача кафедри, яку очолював понад 30 років. Його докторська робота стала першою в Україні дисертацією фізико-математичного профілю з фізики рідких кристалів.Микола Іванович був визнаним фахівцем у галузі фізики рідких кристалів, талановитим організатором науки та наставником. Під його керівництвом кафедра перетворилася на відомий в Україні науковий центр, а в лабораторії було виконано й захищено 6 дисертацій, отримано значущі результати, впроваджені у практику мікроелектроніки.Як педагог він вирізнявся глибиною знань, принциповістю, вимогливістю й щирою повагою до студентів. Його лекції та навчальні курси з фізики рідких кристалів стали важливою частиною освітнього процесу й наукової підготовки майбутніх фахівців.Світла пам’ять про Миколу Івановича назавжди збережеться в історії нашого Університету та в серцях усіх, хто мав честь працювати й навчатися поруч із ним.Щирі співчуття рідним, близьким і колегам🕯️Прощання з Миколою Івановичем відбудеться завтра о 14:00 за адресою: просп. Грушевського, 168 - Централізоване патологоанатомічне відділення (біля 2-ї міської лікарні)

"Тіні забутих предків" - кінострічка, створена 1964 року на Київській кіностудії імені Довженка за повістю Михайла Коцюбинського, ця стрічка стала культурним одкровенням.Не просто класика — вершина українського кіно. Фільм посідає перше місце у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.Світ закохався у «Тіні» швидше, ніж у трендовий серіал Netflix.Стрічку нагородили у 21 країні: загалом «Тіні» отримали 39 міжнародних нагород, 24 із них — гран-прі. Автентика, за яку варто боротися і яку варто побачити. Параджанов не копіював Гуцульщину — він жив нею, дихав нею і фіксував правду, а не декорацію. І сам казав про це так:«Все, що бачите на екрані, було насправді. Так, як плачуть гуцули, ніхто не може плакати. Це був рік життя, прожитий біля вогнища, біля джерела натхнення. Це незвичайний край, який треба пізнавати й вивчати у всій його чарівності». І цей «рік біля вогнища» досі можна відчути наживо: у Верховині в хаті, де Параджанов жив під час зйомок, сьогодні розташований музей «Тіней забутих предків».🟡 План на вечір: переглянути українське кіно, яке попри всі перепони пробилося у світ і досі вражає силою, емоцією та автентичністю

91 рік тому, 8 січня 1935 року у селі Біївці Лубенського району на Полтавщині народився Василь Симоненко - поет, журналіст, один із ключових представників українського шістдесятництва.Він виростав без батька, в умовах війни та повоєнної розрухи. Рано зіткнувся з бідністю, важкою працею й атмосферою страху, яка формувала ціле покоління. Після закінчення школи вступив на факультет журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Працював у редакціях газет «Молодь Черкащини», «Черкаська правда», «Робітнича газета». На початку 1960-х долучився до Клубу творчої молоді в Києві разом з Аллою Горською, Ліною Костенко, Іваном Драчем, Василем Стусом, Іваном Світличним та іншими. Брав участь у літературних вечорах, поїздках Україною, публічних дискусіях.Разом із членами Клубу Симоненко долучився до збору свідчень про масові поховання жертв сталінських репресій. Уперше були публічно зафіксовані місця таємних захоронень у Биківні, на Лукʼянівському та Васильківському кладовищах, у київських лісах. Після подання меморандуму до Київради за поетом встановили нагляд. Активно писати почав у студентські роки, але друкуватися зміг лише наприкінці життя. У 1962 році вийшла його перша й єдина прижиттєва збірка - «Тиша і грім». Більшість текстів проходила цензурні правки або не допускалася до друку.Влітку 1962 року Симоненка затримали працівники міліції в Черкасах. Після побиття в ізоляторі різко погіршився стан здоровʼя. Хвороба нирок стала причиною смерті. Василь Симоненко помер у 1963 році у віці 28 років.Після його смерті рукописи вилучали, публікації в Україні були фактично заборонені. Частина поезій і щоденників вийшла за кордоном - зокрема в журналі «Сучасність» у Мюнхені. В Україні його твори почали повертатися до читача лише наприкінці 1980-х років.Шевченківську премію Василь Симоненко отримав посмертно, вже в незалежній Україні.Памʼятаємо!

У останню суботу грудня ВІДПРЕМ`ЄРИВ колектив волонтерського молодіжного театру EXLIBRIS!Автор та постановник "Казки про Зозульку Зою, Крижану Кралю та Пані Віхолу" - доцент кафедри мистецьких дисциплін Марина Каранда.Режисер ділиться світлинами з івенту та досвідом організації. "Ми з 14 акторами, звукорежисером, світлографами та сценографом створили упродовж двох місяців це тепле дійство. Діти в укритті музею Галагана могли не тільки розважитися, а й між "крапельками" взяти основи знань з астрономії (сузір`я заплуталися в Снігових Хмарах), географії загальної (пан Вітерелло повідав про мусони і пасати) та топоніміки України (вчили з казковими героями назви міст і містечок). Пан Туман та пані Віхола радували синтезом репу і народного співу. Також пан Іней та казкарка пані Марина прищеплювали глядачам навички ансамблевого акомпанементу.Головне, що діти, батьки, гості (серед яких були і керівники управління культури) усвідомили головну ідею - Україна є спільною домівкою, яку варто і любити, і вивчати, і захищати. Тому на івенті були зібрані донати на збір для трьох батальйонів, які виконують бойові завдання на донецькому напрямку та на чернігівському кордоні, а саме на турнікети та медичні препарати, щоб зберегти життя наших воїнів.

Шановний Володимире Олександровичу!У цей день колектив Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка має високу честь привітати Вас із ювілейною датою — ще однією світлою віхою на довгій і гідній дорозі служіння науці, історії та українській освіті.Ваш життєвий і професійний шлях — приклад тихої, але незламної величі людини, для якої праця є не обтяжливим обов’язком, а творчістю, покликанням і щоденним служінням Університету. Ви, немов мудрий літописець часу, який не лише читає сторінки минулого, а й дбайливо передає їх новим поколінням, оживляючи факти силою думки та глибиною слова.Ваша праця — мов старовинна книга, що пахне століттями: ґрунтовна, цінна, наповнена змістами, які неможливо стерти. Ваша відданість Університету — наче могутній дуб на Валу в Чернігові: міцна та шляхетна.Бажаємо Вам міцного здоров’я, довгих світлих літ, натхнення, творчих думок і родинного тепла. Нехай попереду буде ще багато років, наповнених спокоєм, мудрістю, цікавими ідеями та новими відкриттями!З глибокою пошаною колектив Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка

Дорогі колеги, партнери та здобувачі вищої освіти Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка!Щиро вітаємо вас із прийдешніми святами! Новорічні свята – це час світла, надії й тихої радості, яку ми знову й знову переосмислюємо в непростих реаліях нашого сьогодення. Попри війну, наш Університет гідно прожив цей рік: ми повноцінно працювали, розвивали міжнародні партнерства, реалізовували спільні ініціативи й були підтримкою одне одному.Ми щиро вдячні кожному, хто залишається в освітньому строю, хто зберігає академічні цінності та працює задля розвитку нашої науки, культури й освіти. Саме так, крок за кроком, формується сильна, освічена та європейська Україна. Саме освіта і наука у такий непростий для нашої країни час стають не лише простором знань, а й осередком формування стабільності, розвитку та віри в майбутнє. За це ми низькоуклінно дякуємо Збройним силам України, які незламно боронять наше сьогодення, і завжди пам’ятатимемо тих, хто залишився навіки в строю. Саме завдяки нашим Героям ми маємо можливість жити на своїй землі, обіймати близьких і розділяти з ними ці святкові дні.Нехай прийдешній 2026 рік принесе довгоочікувану перемогу, зцілення, надію та віру, яка не згасає навіть у найскладніші часи. А ми з вами й надалі «борітемемося» на освітянській ниві за світле майбутнє України під патронатом нескореного духу Тараса Шевченка!Бажаємо миру, безпеки, єдності, віри у Перемогу та світле майбутнє нашого Університету та України.З найкращими побажаннями освітянська родина Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка🎄

Сьогодні Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка провів останнє в цьому році засідання Ректорату — подію, що символічно підсумувала ще один непростий, але продуктивний рік роботи великого Університетського колективу.За сумлінну і плідну працю, особистий внесок у розвиток національної освіти, в справу навчання студентської молоді та з нагоди ювілеюРектор відзначив Почесною грамотою університету: Олександра Петровича Третяка - декана природничо-математичного факультету;Ірину Володимирівну Бурнос - старшого лаборанта кафедри мов та методики їх викладання;Наталію Анатоліївну Апонасенко - фахівця ІІ категорії відділу міжнародних зв’язків та соціального партнерства;Любов Миколаївну Шару -доцента кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин.Ректор щиро подякував усім працівникам Університету за рік плідної праці, досягнень, важливих рішень і щоденного внеску в розвиток НУЧКу, підкреслив силу нашої спільноти, яка навіть у складні часи вміє працювати злагоджено, підтримувати одне одного і рухатися вперед.Дякуємо кожному й кожній за працю, ідеї, ініціативи та душу, вкладену в цей рік. Нехай свята принесуть тепло в оселі, спокій у думки і радість у моменти, проведені з близькими!

Шановні студенти, аспіранти, викладачі та співробітники Університету, щиро вітаю вас зі світлим Різдвом Христовим!Цей день, сповнений віри, надії та любові, особливо цінний для нас, українців, у лиху годину ворожого вторгнення. Різдво об’єднує, нагадує про важливість сімейних цінностей, взаємодопомоги та підтримки. Це час, коли ми згадуємо про дива, про те, що навіть у найскладніші часи світло перемагає темряву, а духовне піднесення – тиранію й залякування. І саме надія, віра в краще майбутнє, веде нас крізь випробування, допомагає бути мужніми і незламними, дарує натхнення і сили боротися за свою державу, народ, культуру, традиції.Цьогорічне свято ми вкотре відзначаємо з важким серцем, пам’ятаючи про тих, хто більше не зустріне Різдвяну зірку, не пригорне до грудей рідних, не відчує затишку сімейної вечері, бо віддав життя за нашу свободу та незалежність на передовій. Їхній героїзм, відвага, безсмертний подвиг – приклад для нас усіх. Ми вдячні їм за змогу святкувати Різдво у вільній Україні, жити вдома, виховувати дітей, вчити і навчатися. Сьогодні помолімося за спокій душ полеглих захисників і за здоров’я та швидке повернення додому кожного, хто зараз наближає перемогу. Вірю, сьогодні небеса відкриті до чистих помислів, щирих голосів, сокровенних бажань.Нехай Різдвяна зірка подарує здійснення заповітних мрій, освітить шлях, наповнить серця теплом, а прийдешній рік принесе мир і перемогу!Христос народився! Славімо Його!Ректор Університету Олег Шеремет

Щиро вітаємо нашу колегу — Ганну Жару, докторку педагогічних наук, професорку кафедри біологічних основ фізичного виховання, здоров’я і спорту Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, магістерку громадського здоров’я, членкиню Всеукраїнської асоціації психосоматичної медицини, з почесним визнанням її професійної та громадської діяльності.19 грудня у Чернігівському обласному художньому музеї імені Г. Галагана відбулося урочисте привітання лауреаток міського конкурсу «Жінка року», який уже 28 років поспіль об’єднує історії сили, відповідальності й служіння суспільству. Цьогоріч почесну відзнаку отримали жінки різних професій і покликань — військовослужбовиці, лікарки, освітянки, підприємиці, волонтерки, мисткині та громадські діячки.Особливо приємно, що серед лауреаток — представниця нашої університетської спільноти. Професійний шлях Ганни Жарої — це приклад глибокої наукової думки, відданості справі збереження здоров’я, педагогічної мудрості та активної громадянської позиції. Її діяльність поєднує академічну ґрунтовність, щиру турботу про людину й сучасне бачення розвитку освіти та громадського здоров’я.Пишаємося тим, що в нашому університеті працюють такі фахівчині, чия праця формує майбутнє, надихає студентську молодь і є вагомим внеском у розвиток громади та країни.Щиро вітаємо з відзнакою та бажаємо нових звершень, міцного здоров’я, наснаги й подальших професійних перемог!