Сьогодні увесь Київ майорить бордами Третього корпусу Ми тут щоб жити і гріють мені серце ❤️ Тому що це доросла комунікація, яка олюднює військових. Не робить з них функцію чи ресурс. Не робить з них святих чи супергероїв. А нагадує, що військові — це люди, які обрали воювати заради життя, а не звання героя чи щоб дівчина могла сказати в салоні, що вона з ним поїде в Італію 💅 Ми тут щоб жити — пояснює контекст військових мовою, зрозумілою цивільним, — зшиває два світи, а не поглиблює розрив. Важливо й те, що кампанія працює з культом смерті, який влучно описав Юрій Гаврилишин.Лише страх заводить людину до стін рекрутингу: страх, що вибір зроблять за тебе; ‹страх потрапити до підрозділу, де тебе «загублять», а сімʼя навіть не знатиме, де ти лежиш; страх опинитися без кінцівок покинутим; страх залишити сімʼю без годувальника; страх опинитися у мʼясника-командира; страх піти на позицію з людьми, яким ти не довіряєш. У суспільстві досі існує думка, що є підрозділи в які приходять «ідейні» люди, й із ними легше працювати. Але ці «ідейні» приходять зараз не за бутафорною ідеєю. Вони мають чіткі маркери й відповіді на питання «чому я долучився до цього підрозділу»:- бо тут служить мій син/чоловік/дружинабрат/дочка/друг,- бо цей командир цінує людейі всіляко їм допомагає;- бо мене справді навчать воювати, а не служити;... Ми тут щоб жити живими кадрами (UGC від бійців), як раз і показує більшість цих маркерів. Доносить цінності, довіру, братерство і очікуваний результат не пустими обіцянками, а фото-фактами.  Зокрема взаємодію з командиром, чию важливість підкреслює сам креативний директор Третього армійського корпусу Влад Кулик:Андрій Білецький, якщо казати маркетинговим сленгом — це тато бренду. Він створив екосистему, у якій стали можливі всі вищезгадані історії та наша медійна зокрема. Він — гарант обіцянок, які дає бренд. Для мене це приклад пропаганди, на яку ми заслуговуємо. І пропаганди, в хорошому сенсі цього слова — бо це вже за межами типового маркетингу і ближче до ідеології і вибудови суспільної думки.З приводу меседжу: для нас слогани кампаній — це не маркетингова, а філософська категорія. Це простір для роздумів Ці слова як раз відображають усвідомлення вагомості і впливу комунікації Третього корпусу і на військових, і на суспільство загалом. Це вже зрілий погляд, доросла комунікація. Так, корпус для нас — новий етап. Збільшення відповідальності потребує внутрішніх змін, що відображаються і зовні. Це процес дорослішання Подібна комунікація дає надію: як суспільство ми теж дорослішаємо і рухаємося до України, якою вона може бути і яку люди виборюють кров’ю.P.S. Я може це сильно близько сприймаю до серця, але після того як почула від військового, що його ніби за людину вже не сприймають і що він сам себе перестає людиною відчувати, не можу не звертати увагу. Щиро сподіваюсь, що він побачить цю рекламу і хоча б на мить таки відчує себе знову людиною, хоч як би наївно це не було з моєї сторони. Більше для розуміння контексту: Про рекрутинг і культ смерті від Юрія Гаврилишина — тутРозмова з Владом Куликом про кейс Ми тут щоб жити — тут