Зруйнувати російську економіку й воєнну логістику. стратегія України в кампанії далекобійних і середньодальних ударів. Дещо з огляду Філліпса О'Брайена:  Українські заяви про втрати російської техніки та особового складу виявлялися напрочуд точними з початку повномасштабного вторгнення. Дані про втрати серед особового складу, зокрема, схоже, широко підтверджуються західними розвідувальними службами. Наведу лише два приклади. У травні нідерландська розвідка опублікувала оцінку: щонайменше 1,2 мільйона втрат росії (приблизно 500 тисяч загиблих). Наприкінці квітня британське джерело називало цифру близько 1,3 мільйона. Оприлюднені Україною дані – трохи більше 1,3 мільйона. Показово, що нещодавні заяви можуть бути навіть точнішими, адже такий великий відсоток втрат фіксується БПЛА на відео. Це робить цю війну не лише найпрозорішою, а й, моторошно казати, найбільш "відстежуваним" конфліктом в історії людства. Загибель російських солдатів і знищення російської техніки тепер знімають регулярно. Говорячи про обвал російської армії з тилу, найперше, на що слід звернути увагу, – це кампанія середньодальних ударів. Свідчення її ефективності можна побачити в українських зведеннях. Подивіться на цю таблицю втрат росії за суботу і зверніть увагу, що саме впадає в очі. Цифра 1430 втрат особового складу вражає, хоча саме про неї я наразі не говорю (про втрати в особовому складі – нижче). Ні, ще більш вражаючою є цифра 483 "транспортні засоби та автоцистерни". Це добовий рекорд для України. Цього тижня Україна значно публічніше акцентувала удари по транспорту. Міністерство оборони України оголосило про програму "Логістична блокада", виділивши додаткові 5 мільярдів гривень на засоби ударів середньої дальності. Українці знову говорять про те, що роблять. Вони б'ють по вантажівках, складах і КСП – і до цього додається підтримання втрат особового складу росіян на рівні, вищому за поповнення. Цифра 1430 втрат особового складу на добу разом із втратами вантажівок – це саме той результат, якого Україна прагне досягти. Однак найважливіший момент у цьому підрахунку настане десь наступного тижня, коли Україна оприлюднить місячну оцінку втрат росії за травень і стане відомо, чи перевищує ця цифра обсяги нового призову. Минулого тижня президент Зеленський здійснив один із найпомітніших своїх закордонних візитів. Він відвідав Швецію, де було підписано знакову оборонну угоду. Шведська сторона передала Україні 16 винищувачів Gripen попередніх модифікацій (вони мають прибути на початку 2027 року), і надалі Україна купуватиме ще більше. Початкове замовлення, схоже, становить 20 найсучасніших Gripen – з перспективою збільшення замовлення до 150 одиниць. Це стало б суттєвим зростанням авіаційних можливостей України і, що не менш важливо, його основою стане європейська платформа. Gripen розроблявся шведами спеціально для боротьби з росіянами – на що прем'єр-міністр Швеції натякнув досить завуальовано, зазначивши, що їх створили "для однієї речі". Це лише остання серед низки потужних заяв про підтримку оборони України з боку нордичних держав (Норвегії, Швеції, Данії та Фінляндії). Вони пішли набагато далі за більшість у фінансовому та військовому забезпеченні України – і до того ж набагато охочіше обговорюють перемогу України (і поразку росії). З огляду на історію та географічне положення, вони значно менше тривожаться через цю тему, ніж багато інших. Новою рушійною силою в Європі є не нордичні країни самі по собі – таким угрупованням можна вважати балтійсько-північноморські держави. Нордичні держави, Балтія, Польща, Німеччина, Нідерланди та Велика Британія – ось ключові гравці, від яких залежить і те, чи допоможе Європа Україні здобути перемогу, і те, чи звільниться Європа від американського стратегічного домінування. Ось карта регіону, про який я кажу.