На робочому столі у мене лежать книжки, які я беру в перервах між зумами. Сьогодні читала І.Козловського "Стратегія людини: Від думок до дії"."Під час ініціації для людини розкриваються дві тайни, два рівні посвят: посвята у світ своєї природи, тобто своїх обмежень, дарувань, відповідь на запитання "хто ти", і друга посвята - це посвята в таїнства людських взаємин, розуміння, що ми не одні у світі. Як ці зв'язки встановлюються, як вони розвиваються, і хто ми тут, саме в цьому середовищі....Якось один дослідник спостерігав, як студентів навчали анатомії, як з'єднуються різні органи: печінка, серце тощо. І наприкінці професор каже: головне - не ці органи, а сполучна тканина, яка їх з'єднує".Я сьогодні думала про цю сполучну тканину в нашому житті. Що тримає нас разом? Можливо, між людьми ця тканина: довіра, спільні переживання, цінності?Що є такою сполучною тканиною,що допомагає нам зберігати внутрішню цілісність?Доброго безпечного вечора. З цілісністю і близькістю❤️ #роздуми@stijkist Світлана Ройз