А тепер трохи обсмоктування того, що можливо, для більшості очевидно, але в мене всеодно від цього палає.2019-2023 роки. Гра футбол менеджер майже не змінюється. З року в рік великою мірою проходять лише косметичні зміни і оновлення складів. Але гра залишається успішною.Здавалося ю, зміни дійсно потрібні. В добре, що компанія зрозуміла, що вони потрібні в великій кількості. І ніби було б логічно поступово вводити ці зміни, вже розуміючи, як поводить себе ваша аудиторія. На мою думку це мало виглядати так:2025 - вводимо жіночі ліги. Гра від цього не має зламатися. Ми просто ще більше розширюємо базу.в 2024 гру було непогано оптимізовано, тож має спрацювати. Також починаємо роботу над новим рушієм, але робимо це не кваплячись. Введемо колись потім. Рік поковиряли, але ще багато роботи.2026 - час дати змогу робити тактику окремо для фази без м'яча і з м'ячем. Нам нарешті завезли щось вартісне! Круто, можна ще рік експериментувати і оцінювати нову іічц, плюс наші стандартні розваги і челенжі.2027- після кількох років роботи можна завезти новий інтерфейс. Не всі сприймуть, але за останні два роки ми можна сказати зробили нову гру 👍🏻2028 головна зміна! Після всієї косметики і паралельної роботи можна спокійно сідати на новий рушій і займатися графонієм (який як на мене в цій грі нафіг) непотрібен).Але якого біса в реальності вони під нуль зламали непогану гру, провтикати один реліз,а зараз на ходу ремонтують якийсь непотріб,який став гіршим за попередні версії в має новинки, які людям не вперлися?! Хто в нафіга обрав цей шлях? Як це працює? Чому так всрато? Чому можна було 4 роки випускати одне й те саме, але зараз треба було похєрити все під нуль і пишатися тим, що додали режим збірних? 🔥
А взагалі я скажу, що це все ще було класно та я дуже пишаюся командою. «ПСЖ» — фінальний бос цього футболу з чіт-кодом на те, щоб зберігати найкращих гравців команди на банці половину сезону. Це не виправдання, а просто факт. Таким чином в усіх стадіях до фіналу вони мають перевагу. Але «Арсенал» влаштував оборонний майстер-клас. Одна помилка допомогла парижанам врятуватися, що в принципі можна пробачити. «Баєрн» припустився 6 таких помилок. Не хочеться когось звинувачувати в поразці, бо коли ви прибрали через втому більшість пенальтистів, то серія перетворюється на лотерею. Не склалося, не фартануло. Габріель на характері пішов бити та не забив. А більше не було нікого, кому можна було бити. Так само Бералдо міг змазати, але не змазав. У цієї команди все попереду. Якщо «ПСЖ» ніби вперся в стелю, то «Арсеналу» є куди зростати в плані атаки точно. Прекрасний сезон — омріяна АПЛ та фінал ЛЧ, програний в останній момент. Так, сумно, але ж це не 2006 рік, де була команда Венгера, яка грала останній танець. Усім по 27 років максимум, є молоді гравці, стеля ще дуже високо. Чомусь впевнений, що цей «Арсенал» ще виграє ЛЧ. Ми говоримо про Мареску, Іраолу, Алонсо, але Артета готовий тут і зараз вигравати всі матчі по 1-0 та душити найкращу за якістю гри команду Європи. У них ще все попереду, та шанси зробити команду-династію ще точно є. І ЛЧ, і АПЛ, і ще багато чого.
2/2Що таке футбол Аллеґрі цього сезону? Завданням Мілана було якомога швидше забити. Після цього команда захищалася, достатньо пасивно, по інтенсивності пресингу Мілан – 18-й у лізі. Але в захисті все було чітко, уважно, з мінімальними індивідуальними та командними помилками, а коли, щось траплялося, – в більшості випадків рятував Майк Меньян. Щодо швидких голів – все було вкрай ефективно.Мілан забив першим ударом по воротах у шести матчах, першим ударом у площину – в 12. Проте 10 з 12 матчів – це зустрічі першого кола. А матч з Кальярі – перший, який Мілан програв, відкривши рахунок у грі. До цього були 17 перемог та чотири нічиї.В першому колі Мілан не забив в одному матчі – з Ювентусом. У другому – в шести. До Лаціо забивали 1.57 голи за матч, після – 0.9. До Лаціо пропускали 0.71 голи за матч (найкращий показник у лізі), після – 1.50 (гірше лише Кремонезе та Піза). При цьому кількість ударів Мілана та ударів суперників Мілана кардинально не змінилася.Тож у першій половині сезону план, нехай і не надто надійний, працював ідеально, без забивного нападника Мілан все одно забивав і вигравав. У другій – зникла ефективність в атаці та в захисті, погіршилися показники Меньяна і загальна статистика россонері вирівнялася – не до рівня середняків, але й точно гірше за рівень трьох-чотирьох найкращих команд ліги.Мілан загалом забив 53 рази – це найгірший показник за десять років (тоді було 49 і сьоме місце). Вперше за сім років найкращий бомбардир команди має менше десяти голів – у Рафи Леана дев’ять. Для того, щоб задумка Аллеґрі працювала потрібний ефективний і забивний нападник, його в команді не було. Массіміліано занадто повірив у Леана, а поганий сезон Крістіана Пулісіка, травма Санті Гіменеса та складний процес адаптації Крістофера Нкунку призвели до того, що Мілан не мав гарантій попереду, а лише сподівання. Юсуф Фофана та Рубен Лофтус-Чік бомбардирами також не стали, хоча Аллеґрі сподівався.Все це – наслідки невдалої трансферної кампанії, наслідки рішень Аллеґрі. Але з цим можна було б працювати та покращувати в наступному сезоні, хоча фундамент і хиткий. Втім, Мілан починає спочатку, знову. «Наша мета – вивести клуб на елітний світовий рівень. Мілан має не лише вигравати якомога більше щороку, ми маємо створити базу, щоб вигравати стабільно. Можна витратити купу грошей, взяти готових гравців, виграти миттєво. А потім?», – каже Кардінале. Ну, можливо, для початку дійсно треб взяти готових гравців і виграти миттєво, а потім ставити подібні питання? Поки що в Мілані знову немає розуміння, що робити, як робити, з ким робити. Хочуть знайти нового тренера і директорів швидко – бо за тиждень Ібрагімович летить до США, буде експертом на чемпіонаті світу. Оце серйозний підхід.🌐 ДжанлукаЛападула
Після довгих тижнів чуток і зовсім неоднозначної реакції вболівальників Юліан Нагельсманн офіційно оголосив склад збірної Німеччини на Чемпіонат світу 2026. Чутки, зрештою, підтвердилися – Мануель Ноєр відновлює кар’єру в національній команді та вирушає на турнір в якості основного воротаря бундестім.Серед німецьких фанатів повернення Ноєра викликає надзвичайно палкі дискусії – і дуже часто в них звучить запитання «навіщо?».А й справді – навіщо Ману цій збірній?Хай там як, протагоністом ситуації, що склалася, на диво є не Ноєр і навіть не Нагельсманн, а 35-річний Олівер Бауманн, який ще два роки тому й мріяти не міг про місце у стартовому складі збірної на великому турнірі. Він був частиною команди Йоахіма Льова, яка грала у Лізі націй ще у 2020-му, їздив на минулий чемпіонат Європи, але дебютував за збірну лише у 34 роки – і відразу ж став її першим номером.Ноєр пішов, Марк-Андре тер Стеґен, який повинен був стати його фактичною заміною, виявився вічно травмованим, а Бауманн, капітан «Гоффенгайма» і один із найстабільніших німецьких голкіперів, чудово скористався шансом, який підкинула йому доля.Але доля – це лише півсправи. Бауманн заслужив перший номер на футболці, вигравши конкуренцію у Алекса Нюбеля, Кевіна Траппа, Фінна Дамена (його Томас Тухель навіть думав натуралізувати під збірну Англії), Яніса Бласвіха, Бернда Лено і Йонаса Урбіга. Претендентів на це місце вистачало.Бауманн не пропустив жодної хвилини відбору на ЧС, своєю впевненою грою допоміг бундестім виграти справді непросту групу зі Словаччиною і в цілому став важливою постаттю у роздягальні.Словом, для того, щоб бути основним воротарем на чемпіонаті світу, він успішно пройшов повноцінний цикл – від початку до кінця.А тепер, у ситуації, в якій будь-який інший голкіпер спокійно готувався би до чемпіонату світу, Бауманн змушений поступитися місцем 40-річному ветерану, з яким офіційно попрощалися перед уболівальниками і який уже два роки навіть не тренувався із національною командою.Виглядає це... жахливо, погодитеся?Прихід Юліана Нагельсманна у збірну після суперконсервативного Йоахіма Льова давав надію на ковток свіжого повітря, логічну зміну поколінь, свіжі погляди на футболістів та їхні можливості – проте склалося все якраз навпаки.На чемпіонат світу поїде резервіст «Баварії» Леон Ґорецка (поза бортом опинився Антон Штах, який провів найкращий сезон у кар’єрі), Лерой Сане, який вже давно перебуває у стагнації (теоретично забрав місце у Саїда Ель-Мали, нової зірки німецького футболу), і, наприклад, лише один правий захисник Йозуа Кімміх, який 47 з 48 матчів «Баварії» цього сезону провів на позиції опорника. Можна ще окремо обговорити виклик Антоніо Рюдіґера чи Паскаля Ґросса. Чи те, що найкращий німецький форвард Деніз Ундав – глибокий резервіст в очах бундестренера.Втім у порівнянні з поверненням Ноєра і рішенням посадити в запас Бауманна за три тижні до початку турніру все це – квіточки.Ноєр – легенда, найкращий німецький голкіпер усіх часів, GOAT, але часом потрібно просто рухатися далі. І це якраз той випадок. Свого часу німці вже повертали спочатку Гуммельса з Мюллером, а потім Крооса – і хіба це щось змінило? А що тоді змінить повернення Ноєра?Що ж, це ми побачимо безпосередньо на полі та зробимо висновки згодом.Врешті-решт, може, й немає великого значення, хто стоятиме у воротах.Насамперед має значення те, яким чином Нагельсманн ухвалив це рішення. Таймінг. Спосіб комунікації. Аргументація. Усе це суттєво псує репутацію бундестренера, у якого й так непрості стосунки з німецькими вболівальниками. А тепер він – лептоп-тренер, позбавлений людських якостей, у якого є одне велике досягнення у збірній: йому вдалося налаштувати свою ж націю проти себе.@wasfureintor
Джулай завжди в подкастах про ЧШ нагадує, що АПЛ була створена для того, щоб багаті клуби, що генерують гроші, заробляли більше. І що ініціаторами створення АПЛ були саме гранди, на той момент це були "МЮ", "Арсенал", "Ліверпуль", "Евертон" та ще хтось, кого забув (точно не "Лідс", останній чемпіон Англії до АПЛ). Усе дуже просто — не хочемо вилітати в разі поганого сезону, а для цього треба мати більше грошей, щоб завжди в разі чого закупитися та як мінімум не бути в боттом-3.Суперліга була створена за тим самим принципом. Топ-клуби генерують виручку та хочуть заробляти більше. Про мінуси та плюси Суперліги нема сенсу говорити, вона померла. Але про причини — варто. "Борнмут" не може генерувати стільки грошей, скільки топи, і близько. Але він користується благами та своїм шматком торту, і за рахунок грамотного менеджменту знаходиться за пару кроків від ЛЧ. Так само можна сказати про "Брентфорд", "Вілла", "Брайтон" та навіть нинішній "Евертон". І це те, чим ліга підкупає.Гроші тут є у всіх та ви не зможете купити собі високі місця. Поганий скаутинг чи вибір тренера відправить вас у ЧШ, у футбол доАПЛівської епохи. Можна бути зовсім їбанутим як Марінакіс, але це ще має вигоріти. Цього року, наприклад, у ЧШ, схоже, відправиться "Вест Гем", який я дуже хвалив за матч із "Арсеналом", але який зараз розвалюється "Ньюкаслу" та можливо позбавляє себе шансів на порятунок. Це означає, що кожен матч непередбачуваний, усюди будуть сюрпризи, неочікувані герої, красиві голи чи драма до фінального свистка. На превеликий жаль, я не можу сказати це про більшість матчів підвалля Ліги 1 чи Бундесліги. Серію А навіть не згадую. АПЛ у якомусь сенсі перетворюється на НБА, бо в кожної команди є шанси на високі місця. Ні, не на чемпіонство (там дійсно потрібні великі вливання), але якби мені 15 років тому сказали, що "Астон Вілла" чи "Ньюкасл" будуть доволі регулярними учасниками ЛЧ, я б посміявся. Зараз це реальність. І це прекрасно.
Пару тейків на більш тверезу голову. 1. Давид Райя зараз виборює собі статус майбутньої легенди. Я не вважаю, що взагалі можна сперечатися над тим, що це воротар світового класу. Ще 2-3 сезони як цей — і точно буде легендою. Особливо враховуючи його карʼєрний шлях. 2. Що «Арсенал», що «Сіті» сильніші за всіх інших за рахунок резервів, які вони задіяли в травні. У «Сіті» Доку видає таку гру, ніби це праймовий Марез. 2 голи в АПЛ до травня та вже 3 голи в травні, і які важливі. І які за виконанням! Це точно Доку?У «Арсенала» Троссар грає як гівно 5 місяців, останній гол забив у грудні «Віллі», видає асист із «Фулемом» та дуже ймовірно що чемпіонський гол із «Вест Гемом». Я не уявляю, як ці рєбята упустять чемпіонство з командами, яким нічого не треба («Бернлі» та «Пелас»).3. Нити за суддівство погано. Робіть це в фанатських чатіках, але не виносьте на загал. В Англії погані та непослідовні судді. Помилки бувають у кожен бік. І не «Сіті» про це казати, яким буквально вчора пощастило не отримати пенальті та червону Сілві.
Вкину цікавий (на мою думку) тейк щодо "в топ-лігах не вболівають ні за кого, окрім свого клуба".Безумовно є клінічні ідіоти й в Англії, які в тому числі дивляться "Арсенал" для того, щоб побачити їхню поразку, а якщо вони виграють, то плюються про те, який був нудний матч. Ми такий залишаємо осторонь та обговоримо медіа, в яких в основному немає obsession.Чимало англійських блогерів (не фанатів "Арсенала") всю ніч і ранок говорили про те, що "Арсенал" пограбували за цей епізод із пенальті. Медійні експерти теж не стримували слів, при чому гучними були Ширер, Каррагер чи Маккойст, які взагалі жодного стосунку до "Арсеналу" не мають. Кумедно було чути, що руки Вайта не було, бо дійсно, в АПЛ це не рука, але в ЛЧ — рука. Тим не менш, я б сказав, що вже зараз тиск на судєйку матча-відповіді почався. Англійці побачили, що "Атлетико" непогано вміє тиснути на судєєк (під час призначень пенальті всі оточували суддю та навіть після остаточного рішення не відходили від нього — у підсумку, на мою думку, він напомилявся не тільки в епізоді з Езе, а й дозволив забагато боротьби в центрі поля), і вирішили максимально ввімкнути пресинг в найкращих традиціях Алекса Фергюсона. Меседж очевидний — якщо пропустиш якийсь фол на користь "Арсенала", тим більш у чужому штрафному майданчику, тобі пизда. Не буквально, але хтось хоче славу Аткінсона, Чакира, Олівера чи Кашшаї? І шо ж це виходить? Виходить, що все ж багатьом англійцям не начхати на інший англійський клуб, особливо коли він лишився єдиним представником твоєї країни в турнірі! Виходить, що грає горделивість та бажання показати, яка ліга найсильніша в світі! І не важливо, твоя це команда чи ні. Так, це трішки не в тій формі, як це відбувається в УПЛ, де ми вболіваємо за кожну свою команду вже з перших стадій, але тим не менш воно є.
Баварія вже забила 105 голів за сезон чим поставила новий рекорд по результативності за один сезон Бундесліги, а також ще має 5 матчів щоб його оновити. Середня результативність 3,62 голи за гру.Попередній рекорд з сезону 71/72 був 101 гол (2,97 за матч) і також належав Баварії. Попередній раз його пробувала побити також Баварія у сезоні 19/20, 100 голів.В Серії А рекорд 125 голів від Торіно в сезоні 47/48. Але тоді в чемпіонаті було 21 команда та 40 турів чемпіонату. В середньому 3,12 голи за гру.А в сезоні на 20 команд найбільше забив Мілан у сезоні 49/50. 118 забитих голів та друге місце з різницею м'ячів +73. В середньому 3,1 за гру.Що до сезону на 18 команд, то тут Фіорентина забила 95 голів у сезоні 58/59. Також друге місце.В Ла Лізі рекорд у Реала, 121 гол за сезон 11/12. 38 турів і в середньому 3,18 голи за матч.В Англії рекорд у Манчестер Сіті, 106 голів у сезоні 2017/18. 38 турів та 2,78 голів за матч.Але абсолютний рекорд у Астон Вілли сезону 30/31, 128 голів за 42 тури. 3,04 голи за гру та друге місце. Чемпіон Арсенал забив 127.У Франції Расінг з передмістя Парижа забив 118 голів у сезоні 59/60. 38 турів, 3,1 голи за гру і все це заради третього місця.ПСЖ найбільше забивав 108 голів у сезоні 17/18, коли ще було 20 команд в чемпіонаті. Зараз їх 18 і треба суттєво піднімати результативність для рекорду.Як бачите, за середньою результативністю Баварія суттєво випереджає всі рекорди найбільш іменитих чемпіонатів Європи. Навіть якщо вони більше не заб'ють, то все одно в середньому буде 3,08 голи за матч. Але вони продовжать забивати і в них є шанс замахнутися на абсолютні рекорди. І зараз вони йдуть на 123 голи на сезон.
Дивився, як там справи в "Гартберга", який я так хвалив восени. Хвалив не дарма — команда залізла в чемпіонську групу в Бундеслізі. Але тут на мене чекав цікавий сюрприз щодо регламенту. Виявляється, що "Гартберг", зайнявши 6 місце в групі чемпіонів, не має права брати участь у єврокубковому плей-оф, а от 7 місце чемпіонату (1 місце групи за виживання), таке право матиме!Пояснюю суть. Напряму в Австрії єврокубкові місця отримують: чемпіон, віце-чемпіон (обидва йдуть у кваліфікацію ЛЧ), переможець кубка (іде в ЛЄ) та ще два місця за чемпіонат (обидва в кваліфікацію ЛК). А тепер дивіться прикол.У фіналі кубка Австрії гратимуть "ЛАСК" та "Альтах". "ЛАСК" проміжно йде на 5 місці, "Альтах" на 7 (1 місце групи за виживання). І від цього залежить усе.3 місце за таких розкладів відправиться в ЛК залізно. А далі за регламентом грається плей-оф, але лише між 3 командами: 4 та 5 місця чемпіонської групи та 1 місце групи за виживання. У нашому випадку якщо виграє фінал "ЛАСК" та всі команди лишаться на своїх місцях, то "Зальцбург" гратиме плей-оф із "Альтахом" та "Рідом". Якщо виграє "Альтах", то відповідно турнір буде між "ЛАСКом", "Зальцбургом" та "Рідом". І перший матч, так званий 1/2, гратимуть ті дві команди, що нижче за турнірною таблицею, а вища команда гратиме лише фінал. Доволі складна, але цікава схема.Тобто навіть якщо фінал кубка виграє команда з групи на виліт, то наступний слот іде не "Гартбергу", а команді з 8 місця. Чому так?Тому що таким чином зберагається інтрига та бажання грати до кінця сезону, а не догравати. От умовно "Гартберг" проповз у чемпіонську групу — і якщо регламент був би лінійний, то вони могли б просто зливати всі матчі до плей-оф за єврокубки та сподіватися на ці 2 матчі. Нижче вже не опустишся, а битися за 4-5 місце не було б сенсу, все одно плей-оф гарантований.У той же час у групі за виживання додається стимул — граєш не тільки за невиліт, а ще й за останній шанс потрапити в єврокубки. Тобто щоб не було такого, що ти виграв 3-4 матчі в групі та далі треба було просто нудно догравати сезон — вище не піднятися, а вилетіти нереально. У принципі, навіть доволі справедливо, ну й що найголовніше — інтрига є всюди до останнього туру. Не памʼятаю, чи були в нас такі схеми реалізовані, коли чемпіонат розбивався на групи? Бо якщо ні, то половині команд не було за що боротися після 2/3 сезону.
Це ще одне досягнення любителів ходити пішки по полю та забити хуй на гру. Ці фанати бачили набагато гіршу гру від команди. Це було якісь 11 років тому, не так вже й давно. Але всі ці буратіни які у 2010-х грали за Ліверпуль погано, грали на своєму максимумі. Вони грали погано, але старалися віддати грі всього себе.А зараз фанати бачать команду яка може грати краще, але яка обрала для себе комфорт замість перемог, ходіння пішки замість навантажень. А також команду яка розвалюється після першого пропущеного.Вчора була рівна гра до 36 хвилини. А потім пропущений з пенальті і все розвалюється. Потім ще один у роздягальню і в другому таймі деякі гравці вже просто дивилися футбол. Особливо Джо Гомес під час четвертого голу Сіті. Подивіться цей гол і подивіться на дії Джо Гомеса, точніше їхню повну відсутність. Це має увійти в підручники з футболу.І фанатам давно пора показати команді що гравці трішки охуїли. Вчора пішла невелика група виїзних фанатів, але це мало. Треба щоб домашній стадіон провів якусь акцію та нагадав що футбол треба грати, а не дивитися.
