«Чоловіки без жінок та інші оповідання» Ернест Гемінґвей @starlev видання охоплює твори написані у 1923–1927 роках📖 Особливість творів Гемінґвея — він часто не говорить про головне прямо, а залишає сильні образи, дії героїв, події, що викликають емоції й показують читачу більше, ніж могли б сухі надруковані літери, бо читач проживає історію, а не просто бачить висновки автора. ✍🏻 Про оповідання можна багато розповідати. Проте найважливіше для мене: тут не приховані найгірші прояви чоловіків. Їх ніхто не виправдовує, не робить героями, не каже, що так і має бути. Гемінґвей змальовує ситуації, пише персонажів такими, як вони є, навіть якщо це незручні прояви того, що зазвичай приховують. Виділю два оповідання:• «Кішка на дощі» Знаєте, в цих творах жінки небагато говорять, але за їхнім мовчанням та німою згодою є значно більше, ніж можна було б описати, це можеш відчути чи зрозуміти або з віком, або з досвіду. • «Непереможенний»Хотілось би сказати, що це лише історія одного тореаодора, якому давно час зупинитися. Чи, наприклад, оповідь про чоловіка та його гордість й прагнення довести, що він набагато що здатен. Проте це загалом про людей, які не можуть «вчасно зупинитися» й не бачать реальності. Але це винятково моє бачення тексту. Для мене герой сліпий у бажанні довести свою силу, хоча сила, для мене, в розумінні своєї слабкості. ✨🌛 Попри різні чоловічі прояви тут є оповідання в яких Гемінґвей дуже влучно показує чоловіків з кодеском честі, джентельменів, часто небагатослівних, закритих емоційно, але гідних за вчинками. 🕯️ Спостерігаючи за героями, можна піймати себе на думці, що посеред тексту знаходиш щось сумне про життя й водночас щось, що дає сподівання, або розповідає про людей, які хочуть прожити своє життя саме так, як вони хочуть, чого б це їм не вартувало. У коротких творах розкриті різні теми. Але часто вони про травмованих людей, які намагаються пройти свої випробування гідно.💭 Чи знайомі ви з творами Гемінґвея? Які вам ближче всього? «цей туманний сад» ✨🌛 #відгуки_tmgarden