Книга «На захід від міста» Ганни Городецької звучить для мене як композиція Людвіга Йоранссона для фільму "Одіссея" Крістофера Нолана. Це музика до сцени із сиренами, яка з перших нот викликає мурахи на шкірі та відчуття смутку за тим, що вже ніколи не повернеш, за тим, що втрачене. Так і ця книга, де кожна сторінка наповнена болем від вимушеної еміграції та розумінням того, що потрібно будувати життя з нуля💔Тут всього 152 сторінки, але наскільки ж тонко авторка передає емоції людей, стан душі та побут на острові, який має стати тимчасовим домом для багатьох новеньких. І якщо на перший погляд все виглядає як пригода, то з кожним новим днем ми розуміємо, що насправді ці люди тут лишні. Вони нікому не потрібні та повинні сподіватися лише на себе, і навіть ті зв'язки, які вони змогли побудувати за цей короткий час, в одну хвилину можуть обірватися через рішення когось іншого.Цитати мені дуже вігукнулися, тому вирішила поділитися ними й з вами: • Він каже, що більшість людей помилково вважає себе невдахами. Думають, що не досягли успіху, бо не мають усього, що хочуть мати.• Поховальний дім поруч зі школою. Нагадувати тим, хто йде у школу, що життя минає, а тим, хто йде прощатися, — що триває.• Острів — це завжди перехід. То щось нове, то так, наче весілля, тільки щось зовсім протилежне. Не варто надто вже сподіватися на краще, можуть зурочити, завжди щось може піти не так, надто то вже непевно.• Здається, що все буде швидко, хоча насправді острів — це годинник із погнутими стрілками. Час інакший, ніж на материку, ніяк не виміряєш, не зупиниш і не прискориш, лише загрузнеш, намагаючись розібратися.• Материкове — як зношений одяг — розсипається і спадає, здається, що до острова нічого й не було, вони завжди стояли в черзі, сиділи за столиком із чотирма пляшками води й чекали на поселення.🎧 Sirens — Ludwig GöranssonВидавництво Старого ЛеваБільше відгуків на книги за тегом #ВіраЧитає ❤️