Старий Лев | Книга гуски» Іюнь ЛіУ світі немає нічого незбагненнішого за дитячу дру...

«Книга гуски» Іюнь ЛіУ світі немає нічого незбагненнішого за дитячу дружбу. Одна тинялася світом не глядячи, наче ніде під ногами немає жодної міни. Друга боялася ступити крок, бо цілий світ був для неї, мов одне суцільне мінне поле. Це любов. У мене – з першої сторінки. Говорять, що описувати одні тексти через порівняння з іншими – це дурний тон. Але що ви мені зробите? 🌝 Для мене суто за атмосферністю та невловимим вайбом «Книга гуски» – це щось від «Неаполітанського квартету» Елени Ферранте і красивущих текстів Джанет Вінтерсон. Але це дійсно неповторна, «незмірно» красива історія, яку дуже важко звести до сюжетної анотації. Українська перекладачка цього тексту, Анна Вовченко, говорить так:Передовсім, напевно, про те, що home is where it hurts. Що безумовна любов не завжди стається з тими, хто на неї заслуговує, але завжди, стаючись у житті таких людей, невимовно їх розбещує. […] про те, що слово, як і безумовна любов, вимагає абсолютної, вряди-годи саможертовної відповідальності, бо вкрай важливо, будучи людиною, пам'ятати, що вміння створювати світи не робить тебе ні деміургом, ні богом (який недарма тут скрізь пишеться з малої літери), навіть античним. «Книга гуски» – це роман насамперед про жіночу дружбу, її складність, часом отруйність, навіть у дитячому віці, коли думаєш, що ви обидві помаранчі з одної гілки, а виявляється, що «Я була точилом для її леза. Годі й питати, котра з нас була зроблена з твердішого матеріалу». Це роман про творчість, силу слова та владу, яке воно дає над реальністю. Ми напишемо книжку, щоб інші люди знали, як ми живемо. І щоб вони збагнули, як це – бути нами. Світові байдуже, хто ми і що ми знаємо. Головне – записати свою історію. Адже як інакше помститися? Це роман про дитячі мрії, про стосунки дітей та дорослих, про нерозуміння себе, інших та іншими. Про дім та відчуття дому, про світ і його стереотипи. Тут чутно відголоски війни, тут є дитячі травми. Гармонійні діти – це взагалі дивовижа. Війна викривлює пропорції тіла, та інші речі спотворює мирний час. Я ще ніколи не зустрічала дитини без бодай якогось перекосу. А потім ці перекошені діти стають надламаними дорослими. Водночас це текст без надриву та сильної драми. Це рефлексивна мандрівка у світ дитинства та дорослішання, дружби Аньєс та Фабьєн, дівчаток з маленького французького села, які вирішили пограти та написати книжку, а потім ще одну. Гра зайшла дуже далеко: до видавництв, преси, фотосесій, гранту на освіту. А ще до дорослішання, пошуку свого голосу і втрати найціннішого. Та чи це була лише гра? Тут є дрібка готичної химерності, магічного від дитячих фантазій, діалогів з кероллівського Дивокраю і неповторності власне «Книги гуски».Читайте, скільки б порівнянь я не робила, вона ні на що не схожа, з розділами та якимось магнетизмом. І красива ж, зовнішньо теж, просто очей не відвести, дякую, Видавництво Старого Лева Цікаво, що професорка китайського походження написала нерідною англійською мовою такий прекрасний роман, дія якого відбувається у французькому селі! Ох уж цей мультикультурний світ…💚#щоденникчитача