Fuente
Богдан Станіславський | Відкрили меморіальні таблиці на честь Сергія Токовініна, Василя Дикана...
194 Vistas/Alcance
2026-09-25 17:02
Mensaje №4727
Відкрили меморіальні таблиці на честь Сергія Токовініна, Василя Дикана та Ярослава Лаврука
Сьогодні на подвір’ї школи у Товмачику зібрались рідні, друзі, односельці загиблих Героїв Сергія Токовініна, Василя Дикана та Ярослава Лаврука. На фасаді школи відкрили меморіальні таблиці, а на подвір’ї висадили дерева в пам’ять про Героїв.
Сергій Токовінін народився у Княждворі. Згодом сім’я переїхала у Товмачик. Тут він і закінчив школу. Строкову службу проходив у Десні. Одружився, у нього народилось двоє дітей. У 2017 році пішов служити в АТО. Після звільнення зі служби працював у Києві. Став на захист Батьківщини у 2024 році. Був командиром десантно-штурмового відділення 505-го окремого батальйону морської піхоти. Того ж року зник безвісти. А у липні 2026-го стало відомо, що Сергій Токовінін загинув.
Василь Дикан народився у Товмачику. Навчався у місцевій школі, згодом у Коломийському педагогічному коледжі, Чернівецькому та Прикарпатському національних університетах. Працював у Коломийській виправній колонії. У 2025 році став на захист Батьківщини. Був стрільцем-помічником гранатометника 2-го десантно-штурмового відділення 82-ї окремої десантно-штурмової Буковинської бригади. Загинув 28 травня 2025 року.
Ярослав Лаврук народився у Товмачику. Закінчив місцеву школу, а згодом вступив до Харківської юридичної академії. Працював слідчим. У 2014-му став на захист Батьківщини. Одружився, у нього народилась донечка. З початком повномасштабного вторгнення став на захист Києва. Останнім місцем його служби була 5-а окрема важка механізована бригада, був начальником юридичної служби. Службу проходив у Дніпропетровській області. 13 березня 2025 року Ярослав Лаврук помер.
Коломийська громада схиляє голови у скорботі. Вічна слава загиблим Героям!
Сьогодні на подвір’ї школи у Товмачику зібрались рідні, друзі, односельці загиблих Героїв Сергія Токовініна, Василя Дикана та Ярослава Лаврука. На фасаді школи відкрили меморіальні таблиці, а на подвір’ї висадили дерева в пам’ять про Героїв.
Сергій Токовінін народився у Княждворі. Згодом сім’я переїхала у Товмачик. Тут він і закінчив школу. Строкову службу проходив у Десні. Одружився, у нього народилось двоє дітей. У 2017 році пішов служити в АТО. Після звільнення зі служби працював у Києві. Став на захист Батьківщини у 2024 році. Був командиром десантно-штурмового відділення 505-го окремого батальйону морської піхоти. Того ж року зник безвісти. А у липні 2026-го стало відомо, що Сергій Токовінін загинув.
Василь Дикан народився у Товмачику. Навчався у місцевій школі, згодом у Коломийському педагогічному коледжі, Чернівецькому та Прикарпатському національних університетах. Працював у Коломийській виправній колонії. У 2025 році став на захист Батьківщини. Був стрільцем-помічником гранатометника 2-го десантно-штурмового відділення 82-ї окремої десантно-штурмової Буковинської бригади. Загинув 28 травня 2025 року.
Ярослав Лаврук народився у Товмачику. Закінчив місцеву школу, а згодом вступив до Харківської юридичної академії. Працював слідчим. У 2014-му став на захист Батьківщини. Одружився, у нього народилась донечка. З початком повномасштабного вторгнення став на захист Києва. Останнім місцем його служби була 5-а окрема важка механізована бригада, був начальником юридичної служби. Службу проходив у Дніпропетровській області. 13 березня 2025 року Ярослав Лаврук помер.
Коломийська громада схиляє голови у скорботі. Вічна слава загиблим Героям!