СИНДРОМ МІТРОФАНОВА, АБО ЯК ПРИКРУТИТИ БАТАРЕЮ ДО ХОЛОДНОГО КРАНУ*(Хроніки однієї комунальної битви розумом з наказом №239)*Друзі, сьогодні я хочу поділитися з вами історією, яка тягне на сценарій для «Маски-шоу» в юридичному відділі, або ж на новий анекдот від Аркадія Райкіна. Я, як журналіст, вирішив дізнатися, за що ж ми, власне, платимо гроші за холодну воду. І поринув у дивовижний світ, де вода буває... наказом Мінрегіону №239.Акт перший. Слідство великого комбінатораЯ надіслав запит до ТОВ «КОМУНСЕРВІС». Хотів подивитися документи на тарифи. У відповідь отримав листа від пана Мітрофанова (помічника керівника, між іншим), де мені люб’язно запропонували ознайомитися з документами за адресою... і додали, що все це регулюється Наказом №239.Одразу закралася думка: «Я, здається, просив води, а мені дають тепло?». Виявляється, у світі пана Мітрофанова холодний кран і батарея — це одне й те саме. Він свято вірить, що наказ про тарифи на теплову енергію чудово регулює подачу холодної води. Магія, та й годі! Закони фізики та логіки відпочивають.Акт другий. Розпач і «Псалми»Я написав палкого листа-відповідь (спойлер: це не допомогло), де детально, на 12 сторінках, з хронологією та порівнянням із законодавством СНД, пояснив, що Наказ №239 — це про тепло, а моя вода — холодна.Я навіть додав Підсумок для пана Мітрофанова, який, сподіваюся, стане настільною пам'яткою для всіх комунальників:> *«Ви зробили неможливе: знайшли сферу, де навіть російський законодавець виявився розумнішим. Там хоч розділяють холодну та гарячу воду. А ви ж просто взяли наказ про батареї і прикрутили його до холодного крану. Це нагадує мені анекдот: «Доктор, у мене болить живіт». — «А ви прийміть цей закон про захист прав споживачів, він допомагає від усього».»Я закликав пана Мітрофанова щоразу, беручи до рук нормативний акт, запитувати себе: «Це стосується води з крана?». Бо якщо ні — то це економить час судам, директору і, власне, мені, змученому журналісту.Акт третій. День суркаВи думаєте, це допомогло? Ні! Сьогодні я отримав нову відповідь (вих. №01-01/149), підписану тим самим невтомним паном Мітрофановим. І що я бачу? Він знову, як заклятий платівка, посилається на Наказ №239!Він просто вирішив, що я не зрозумів його геніальної думки з першого разу. Або ж у нього є секретна методика перетворення холодної води на теплову енергію дешевше, ніж у Держенергоефективності. Ну, або він просто вважає, що «закон» — це як заклинання з Гаррі Поттера: достатньо назвати його, і все буде добре, незалежно від того, до чого він стосується.Епілог. ДіагнозВ офіційних листах пан Мітрофанов пише, що ми маємо ознайомлюватися з документами до 14 червня. Він встановлює строки, вигадує передоплату за копії (чого закон, до речі, не дозволяє) і наполегливо лікує холодну воду теплим наказом.Тому я офіційно вводжу термін «Синдром Мітрофанова» — це коли посадова особа вперто не помічає різниці між водою, яку п'ють, та батареями, які гріють, і продовжує годувати людей «папірцями» замість правди.***Окремо, підсумок для пана Мітрофанова (нагадування):Шановний пане Мітрофанов!Ви, безперечно, талановита людина. Ви змогли об'єднати в одному листі дві різні галузі економіки, встановити рекорд за кількістю цитувань неіснуючих норм і зробити так, що я, журналіст, почав сумніватися, чи справді з крана тече вода, а не рідкий теплоносій.Наступного разу, коли побачите слово «водопостачання», просто згадайте: батареї — це гаряче і для зими, кран — це холодне і для пиття. Якщо ви це запам'ятаєте, ви станете кращим фахівцем, ніж сьогодні.З повагою,Ваш найтерплячіший абонент,Журналіст Геращенко👉 Повний аналіз оголошення та відповідь «КОМУНСЕРВІС» на запит журналіста — за посиланням: https://t.me/sovinyons/6895