Історія Солом‘янського району

📍 Офіс Генерального прокурора та Протасів Яр�Заступник Генерального прокурора подав позов до Київради та ТОВ «Протасів Яр» з вимогою повернути громаді Києва дві земельні ділянки (1,6 га та 14,87 га) Протасового Яру. Ці землі були передані ще у 2004 році з порушенням вимог законодавства — без проведення громадських слухань та як землі рекреаційного призначення, що не підлягали приватизації.📌 4 квітня 2025 року Офіс Генерального прокурора подав позов.📌 9 квітня 2025 року набрав чинності Закон №4292-IX («закон Мазепи»), який вимагає внесення великого депозиту.Суд першої інстанції вирішив застосувати цей закон — і повернув позов.Північний апеляційний господарський суд скасував це рішення, зазначивши, що закон не має зворотної дії.20 лютого 2026 року Верховний Суд підтвердив, що справа має розглядатися, і пояснив: на цьому етапі суд взагалі не має права вимагати депозит.🏛️Тому 10 березня 2026 Господарський суд м. Києва відкрив провадження у справі № 910/4258/25.Підготовче засідання відбудеться:�🗓 16 квітня 2026�⏰ 15:00�📍 вул. Богдана Хмельницького, 44-Б (зал №11)🖇️Участь громади�30 березня 2026 ГО «Захистимо Протасів Яр» подали заяву про вступ у справу заяву як третя особа на стороні позивача (Офіс генерального прокурора) Слідкуйте за оновленнями - далі розповідатимемо про перебіг справи 💚Захистимо Протасів Яр

Київська прокуратура вимагає відремонтувати будинок офіцерів на Солом’янціСолом’янська окружна прокуратура Києва звернулася до суду з вимогою врятувати історичну будівлю на вул. Генерала Геннадія Воробйова, 1/26. Мова про "Житловий будинок для офіцерів-вихователів Миколаївського артилерійського училища", який є унікальним зразком архітектури історизму з військовими елементами.Ще у 2017 році КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району" підписало охоронний договір. Підприємство зобов'язалося доглядати за пам'яткою, але за 9 років стан будівлі став критичним.На фасадах з’явилися глибокі тріщини, цегла руйнується. Водостоки частково відсутні, що призводить до підтоплення фундаменту.Всередині стіни та стелі уражені пліснявою та грибком, фарба відшаровується, а підлога пошкоджена. Прокуратура вимагає зобов’язати комунальне підприємство виконати умови закону "Про охорону культурної спадщини" та провести капітальний ремонт, щоб не допустити повного руйнування цінної споруди. Джерело - Київська міська прокуратура

Громадо! Друзі!⚖️ Завтра, 24 березня о 13:00 відбудеться судове засідання у справі заказника «Протасів Яр» Північний апеляційний господарський суд розгляне апеляційну скаргу ТОВ «Енсо Груп» на рішення суду першої інстанції у справі за позовом до Київради про часткове скасування рішення щодо створення заказника «Протасів Яр».📌Обставини справи: ТОВ «Енсо Груп» орендує земельну ділянку у межах заказника та має намір її забудувати. Саме статус заказника унеможливлює реалізацію цих планів. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог. Наразі ТОВ «Енсо Груп» оскаржує це рішення з метою подальшої забудови території.🌿До участі у справі залучено ГО «Захистимо Протасів Яр» як третю особу.Нагадаємо: 5 березня 2026 року Північний апеляційний господарський суд в іншій справі за позовом ТОВ «Протасів Яр» ухвалив постанову про часткове скасування рішення щодо створення заказника. Склад колегії суддів: Яценко О.В., Хрипун О.О., Спаських Н.М. 📅 24 березня о 13:00📍Північний апеляційний господарський суд, зал №16, вул. Шолуденка, 1-А. 📢 Засідання є відкритим. Запрошуємо небайдужих громадян - ваша присутність засвідчує суспільний інтерес до цієї справи.

Напередодні Дня українського добровольця у ліцеї №149 Солом’янського району відкрили меморіальну дошку на честь Івана Мартинюка — воїна, який віддав життя, боронячи незалежність та територіальну цілісність України.Іван народився у Києві та навчався у цьому ліцеї, який закінчив із золотою медаллю. Після школи продовжив навчання у Державному авіаційному університеті.З початком повномасштабної війни він без вагань став на захист Батьківщини. Своїми вчинками Іван довів, що справжній герой — це не просто воїн, а людина з великим серцем і непохитною вірою в перемогу.22 серпня 2022 року Іван Мартинюк загинув поблизу селища Олександрополь на Донеччині.У заході взяли участь рідні та близькі воїна, побратими, педагоги та учні ліцею, а також заступниця голови Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації Mariia Aleksandrova. Цей пам’ятний знак — не лише про минуле. Це про нашу вдячність, про пам’ять, яка житиме у поколіннях, і про ціну, яку українці щодня платять за свободу.Ми схиляємо голови перед подвигом наших воїнів. Їхня мужність і відданість Україні назавжди залишаться прикладом для майбутніх поколінь.Вічна пам’ять і слава Герою 🇺🇦Соломʼянська РДА | Київ 🇺🇦

У відповідь на рішення Північного апеляційного господарського суду громада Протасового Яру подаватиме касаційну скаргу і виходить на мирну акцію протесту. Закликаємо небайдужих громадян долучитися!📅 8 березня📍 Локація: заправка WOG (нижня), Протасів Яр, вул. Солом’янська 40а)🕚 Час: з 13:00Спікери:Юлія Бартле, голова правління ГО «Захистимо Протасів Яр»;Антон Дикань, адвокат;Світлана Поваляєва, письменниця, поетеса, мати Романа Ратушного.Протасів Яр — це зелена зона Києва, яку громада роками захищає. Це простір, який має залишитися місту. Мирною акцією ми заявляємо: територія заказника має бути збережена.Вимоги громади Протасового Яру: ТОВ «Протасів Яр» має відмовитися від планів забудови території Протасового яру та зберегти зелену зону;Київрада має зайняти активну позицію в цьому питанні і сформувати чіткий план дій щодо збереження заказника. Громада бачила різні варіанти плямової забудови цієї території, зокрема ті, які обговорювалися на засіданні земельної комісії Київради;місто має реалізувати ухвалене рішення про викуп або обмін земельних ділянок — зокрема, провести оцінку землі, щоб визначити подальші кроки для захисту території.Побачимось вже у цю неділю о 13:00, приходьте підтримати громаду і Протасів Яр. Бо справедливість існує, якщо за неї боротися.

Громадо! Друзі!Знаємо, що наступний тиждень буде важкий і знов дуже холодний, але звертаємось за підтримкою.03.02.2026 року о 12:00 у Північному апеляційному господарському суді (суддя Михальська Ю.Б.) відбудеться розгляд справи за позовом ТОВ «Протасів яр» до Київради. ТОВ «Протасів яр» вимагає частково скасувати рішення про створення ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів яр» імені Романа Ратушного, а це на секундочку приблизно 16 з 20 га. Чому воно таке важливе? Бо більша частина заказника може бути виключена з його складу. На даному судовому засіданні будуть досліджені докази і висока вірогідність переходу судом до фінальних дебатів по справі та до стадії оголошення судового рішення. Коротка історія справи.У 2022 році Київська міська рада надала ділянкам Протасового яру статус ландшафтного заказника місцевого значення — це стало першим реальним кроком до остаточного захисту території від багаторічних спроб забудови.В подальшому Київрада подала позов про встановлення сервітуту для користування цією територією місцевими жителями, а забудовник подав зустрічний позов - про скасування рішення про створення заказника.Громада Протасового яру неодноразово заявляла, що скасування статусу заказника відкриє шлях до нових спроб забудови однієї з найбільших зелених зон центру Києва.Зараз справа повторно розглядається Північним апеляційним господарським судом після повернення з Касаційного господарського суду.Ця справа визначає, чи залишиться Протасів яр повноцінною природоохоронною територією. Ми потребуємо вашої підтримки!Присутність громадськості — це сигнал, що громада продовжує боронити свій простір. Приходьте на судове засідання. Кожен голос, кожна присутність — це наша сила. Разом ми можемо захистити Протасів яр. Де: Північний апеляційний господарський судвул. Шолуденка, 1-А, Київзал №2, 1-й поверхКоли: 03 лютого 2026 року12:00Суддя: Ю.Б. Михальська Протасів яр — це наша спільна відповідальність. Приходь і будь почутим!

Дуже відгукуються думки.Знайшли на Фейсбуці у Mariia Vasileva Кожен багатоквартирний будинок - це вузол застарілих комунальних проблем та кубло нескінченних сусідських конфліктів різного ступеню неадекватності. В когось не зовсім притомна мешканка вириває з коренями панель з кнопкою виклику ліфту, бо в неї суперечка з ОСББ через накопичені борги, в когось на зборах ОСББ в процесі скандалу з правлінням на стіл до нього кидають дохлого крота (це не вигадка, а тру сторі якшошо). А в когось в одній секції будинку - ОСББ, а в іншій ЖЕК, а всі інженерні комунікації при цьому спільні. Все це переплетіння комунально-людського безладу нині вилізає боками в умовах екстремальних випробувань для систем життєзабезпечення будинку. Я чудово розумію оце небажання заглиблюватись у весь брудний і нецікавий будинковий світ з гнилими трубами, неадекватними сусідами і безкінечними, багатослівними, пустопорожніми тредами в чаті. Зрештою всі ми хочемо прийти додому з роботи, щоби трохи перепочити.Але зараз я живу в будинку після прильоту, де шахед прилетів прямо під двері квартири, точнісенько під моєю, але на п'ять поверхів нижче. Замість сотні вікон у нас тепер щити ДСП і плівка, а обидва ліфти вийшли з чату на непрогнозовано довгий час. Сталось це 9 січня. Як раз на початку сильних морозів. І все це в умовах блекаутів, аварійних відключень світла, води, тепла і далі по списку, ви в курсі. І от тоді ми зрозуміли, що наше виживання та придатність будинку до життя - це лише наша проблема. Забити вікна і прибрати частину сміття нам допомогли волонтери. Однак все решта - самі. Зібрати уламки, бите скло, зламані віконні конструкції, розблокувати двері сусідам, яким завалило їх битою цеглою - на це пішло кілька днів. Хоча б частині з нас вдалось відкласти в бік старі чвари і об'єднатись. Будинок замерзав, у мене було +12 в спальні, коли голова ОСББ щось придумав і запустив опалення від автономної системи живлення. В усіх активностях бере участь кілька десятків мешканців. В будинку на понад 400 квартир гроші на пальне для генератора здають близько 60 сімей. Решта - просто користуються всіма зручностями, які дає генератор - ліфти, опалення. Ще частина пише гнівні повідомлення в чаті - чому у них в чотирикімнатній квартирі одна батарея (з усіх!) холодна і де той сантехнік він же електрик (який цілодобово стежить за генератором, насосами, інверторами і т.д.) і чому він не поспішає розбиратись, чого вона не гріє? Ми не здаємось. Є такий термін - "боротьба за живучість корабля". Коли корабель пошкоджений, але команда бореться за те, щоби він залишився на плаву. Попри все. Що я зрозуміла: далі може бути значно гірше. І питання нашого виживання - забезпечити настільки, наскільки це можливо, автономність усього, чого можна. І на рівні квартири і на рівні будинку. Друге не менш важливо. Бо якщо щось станеться з будинковими трубами, комунікаціями, трансформаторною шафою, ваші модні інвертори стануть окрасою інтер'єру і не більше. Якби у нас був притомний мер, я би ще написала - на рівні мікрорайонів. Міні-котельні, когенераційні установки тощо. Але в поточних реаліях, дай боже, щоби хоча б критичну інфраструктуру підключили до резервних джерел живлення. Бо в місті з профіцитним бюджетом досі міський водоканал не має генераторів і навіть половина світлофорів не працює.Оця ілюзія, що ви собі все забезпечили по максимуму, а ще у вас газова плита і нижній поверх, тож можна не сильно переживати за тих, хто там мучиться без води і ліфта, і не скидатись на якісь "ізлішества", може зрештою вилізти боком і прилетіти доволі неприємним бумерангом. Бо кожна квартира не є окремою планетою і в цьому вже переконалось чимало тих, хто тепер шукає винних, вимагає допомоги і погрожує перекривати дороги. Останнє, до речі, суспільно небезпечна дія, яка в деяких випадках підпадає під кримінальну статтю.

Колись дуже давно, ще до багатоповерхівок і маршруток, Солом’янський район був розділений на два окремі королівства.Перше звалося Залізничне. Там усе жило за ритмом рейок: потяги були як дракони зі сталі, вокзал був головною брамою, а люди вміли з’являтися й зникати швидше за дим із труби. У цьому королівстві цінували швидкість, працю і далекі дороги.Друге королівство мало теплу назву: Жовтневе. Там росли каштани, двори були повні сміху, а час плинув повільніше. Мешканці любили затишок, розмови на лавках і вечірні прогулянки під ліхтарями.Довго вони жили поруч, але окремо з різними прапорами, звичками і характерами. Та одного дня над ними зійшов туман, у якому загубилися кордони. Коли він розвіявся, люди побачили, що дороги переплелися, двори з’єдналися, а історії стали спільними.Так два королівства об’єдналися в один район - Соломʼянський. І відтоді тут живе дух руху Залізничного королівства та душа затишку Жовтневого. Кажуть, хто добре прислухається вночі, той почує і стукіт коліс, і тихий шурхіт каштанового листя.

Солом’янський район виглядає так, ніби кінець світу тут уже був.Просто всі вирішили вранці піти на роботу, ніби нічого не сталося.Небо провисає, важке й потріскане, як бетон після вибуху. Хмари крутяться над дахами, ніби система охолодження у міста давно зламалась, а дим із труб це не тепло, це ознака життя, поки щось димить - район не здався.Висотки стоять, як спостережні вежі після катастрофи, у темряві світяться поодинокі вікна - сигнали тим, хто ще живий. Ніхто не махає руками, тут не чекають порятунку, тут просто тримаються.Дроти висять над вулицями, мов залишки старої мережі, не інтернету, а зв’язку між людьми. Асфальт потріскався від часу, морозу й історій, які ніхто не записував, автобус із жовтим світлом усередині їде, як останній транспорт у місті-привиді. Він не питає, куди тобі, він просто їде.Солом’янський район це зона, де апокаліпсис не був подією, він став фоном.Кінець світу відбувся тихо, без афіш.І якщо ти тут - значить, ти пристосувався.Ти навчився жити серед темряви, читати світло у вікнах і не боятись тиші. @lossolomas_kyiv

Друзі, Бібліотека для дітей на Шулявці вже готує для вас нову краєзнавчу зустріч!Запрошуємо на лекцію з циклу «Солом’янка. Історія твого району», присвячену першому житловому масиву Києва — Відрадному 🏘️Лекцію проведе провідний бібліотекар краєзнавчої роботи, письменник Олександр Михайлик, який підготував захопливу розповідь та добірку цікавих, а подекуди й унікальних світлин 📸Ви дізнаєтесь, як невеликий хутір Відрадний, заснований у 1914 році Костянтином Яниховським, дав назву цілому житловому масиву.Сам масив почали забудовувати з 1956 року, у період переходу від квартальної до мікрорайонної системи. Саме тому Відрадний має таку строкату та нестандартну архітектуру. Особливу увагу приділимо селищу Метробуду, для якого були створені унікальні проєкти будинків — аналогів їм у Києві немає!Окремо поговоримо про комплекс Медмістечка, що нагадує палацово-парковий ансамбль 🌿, та згадаємо його авторку — архітекторку Міріам Ліберберг.Не оминемо й зелені оази району: парки «Відрадний», «Орлятко», Мамаєву слободу, а також багато інших цікавих фактів і місць Відрадного ✨Приходьте відкривати історію свого району разом із нами! 15 січня, 16:00📍 Бібліотека для дітей №15Вул. Олекси Тихого 34/36Вхід вільний