Багато років нам нав'язували іншу історію та цінності. А зараз так багато проблем: війна, недоспані ночі, страх перед майбутнім, безгрошів'я. І розмова про національну пам'ять для багатьох виглядає заговорюванням основної теми. Наприклад, корупції. Їм легше повірити у те, що:Україна вкрала гроші, коли перевозила останки Коновальця (насправді ні, перевезти допомогли партнери). Президент піарився на цій темі (навіть якщо так, то нехай). Не на часі, бо росіяни можуть розбомбити (на часі, бо вони можуть розбомбити будь-що, але ми вирішили жити, а не боятися). Не було достатньо дискусій, чи це треба (є теми, які не потребують дискусій. Це база).… Це шматок мого блогу, що опублікований на «Галицькому кореспонденті». В коментарі додаю посилання. Написала, бо «надихнулася» ботами та хайпожерами. Але поки ми не маєм часу на розмови, які не принесуть нічого нового. Поки ми не хочемо пафосу, але не знаходимо інших слів. Поки ми вважаємо, що треба думати про майбутнє, а не минуле, російські наративи дзвенять у головах наших людей новими-старими піснями «о главном».https://gk-press.if.ua/pam-yat-tezh-voyuye