Canal страшно середньовічне - @so_medieval - №2494
останніми днями я багато тут пишу, але провалилась у кролячу нору приміток і мушу вже зараз показати вам огризочок історії про святу вільгефортіс. у п'ятничний допис так чи інак поміститься не все, то нехай це буде тизер.цитата на ілюстрації — із книжки про жіночу святість у середньовічному суспільстві, яку я купила півтора тижня тому, бо знайшла на амазоні за три фунти, соромно було не взяти (доставка коштувала більше, ніж сама книжка; так, знаю, план був читати те, що в мене вже є, але серйозно, це дуже круте дослідження, яке я давно хотіла). у якому контексті й де саме томас мор пише про звільнення від чоловіків за мірку вівса, у цій примітці не вказано, але для таких речей є гугл. довго шукати не доводиться — у моровому полемічному трактаті 1529 року, написаному в діалогічній формі, супротивник ушанування святих наводить культ вільгефортіс як приклад дешевої забобонності.подейкують що вона, добра душа, вдовольняється вівсом; не знаю, чому саме ним — може, тому, що садовить злих чоловіків на коней, які везуть їх у пекло. і саме по це, кажуть, до неї звертаються. аж настільки, що жінки замість «святої вільгефортіс» називають її «святою анкамбер» — бо вірять, що за мірку вівса вона не погордує звільнити [unencumber] їх від чоловіків.у відповідь інший персонаж тексту, представник ортодоксії, визнає, що так, із вільгефортіс можна говорити про забобонність, але... — і швиденько переходить до наступних прикладів. видно, що йому незручно з оцією жіночою народною побожністю, але — що для нас важливіше — видно також, що культ вільгефортіс має нестандартні прояви й достатньо поширений в англії, щоби потребувати проговорення. і це цікаво, бо те, що я про нього раніше читала, стосувалося в основному центральної європи.#вечірнінотатки
1000
25-01-18 14:51