Памʼяті Героя. Нашого товариша, нашого студента 21 липня росія вбила нашого студента Факультету підготовки лікарів для Збройних Сил України.Ми дізналися про це лише сьогодні, 27 липня — в День медичних працівників. У день, коли дякують тим, хто рятує життя. Але сьогодні ми не дякуємо — ми сумуємо. Ми плачемо. Ми втрачаємо.Він був тим, хто не мав ворогів. Другом для всіх.Староста курсу. Староста групи. Секретар студентської ради факультету.Людина, яка не зупинялася ні на мить.У найскладніші хвилі пандемії COVID-19 він працював медичним братом в інфекційному відділенні — не тому, що мусив, а тому, що не міг стояти осторонь.Він передавав свої знання молодшим курсам, навчав тактичній медицині, бо твердо вірив: одного дня ці знання врятують чиєсь життя.Його метою було скласти всі іспити — чесно, самостійно, до останнього балу — і з чистою совістю стати на захист країни. Він її досяг.Він став бойовим медиком. І загинув як герой.Бо знав, що потрібен Україні.Це не просто трагедія.Це рана, яка не загоїться для нашого факультету. Це біль, що залишиться в серці кожного, хто його знав.Його одногрупниця, керівниця проєкту «Одна кров», не знала, що він був саме там, куди прилетіло. Вона боролася, шукала кров, шукала спосіб допомогти. Але не знала, що рятує… свого друга.Його більше немає. Але залишиться пам’ять:— у тиші ранкової риболовлі, яку він так любив;— у кожному студенті, якому він передав навички порятунку;— у кожному, хто бачив у ньому приклад.Його ім’я житиме в історії нашого факультету.Для родини, яка втратила сина і студента нашої спільноти🔗Посилання на банкуhttps://send.monobank.ua/jar/5SWSPeg9kC💳Номер картки банки4441 1111 2708 6167Він був із тих, кого не забувають.Вічна памʼять, друже.Слава Герою.Слава Україні.