Схiдне міжрегiональне управлiння Держпрацi 🇺🇦 | ЖИТТЯ І ПРАЦЯ ЯК ПРИКЛАД СТІЙКОСТІ. ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ МАРІЇ ПРИМАЧЕНКО🦚 ...

🦁🖌ЖИТТЯ І ПРАЦЯ ЯК ПРИКЛАД СТІЙКОСТІ. ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ МАРІЇ ПРИМАЧЕНКО🦚 12 січня відзначається день народження Марії Примаченко (точна дата невідома).Мисткині, чия творчість стала частиною культурного коду України.І водночас — жінки, чиє життя було прикладом тихої, щоденної стійкості.Марія народилася і прожила все життя в селі Болотня на Київщині (тоді Київська губернія, Російська імперія), у родині визнаної майстрині-вишивальниці Параски Василівни (свої сорочки Марія вишивала власноруч) та теслі Оксентія Григоровича (майстрував дворові огорожі у вигляді стилізованих головкатих зображень).🎨 Творчість як джерело стійкостіДля Марії Примаченко мистецтво не було хобі.Воно стало способом жити, працювати й витримувати.Після перенесеного в дитинстві поліомієліту фізична праця була для неї майже недоступною.Саме тоді з’явилися малювання, орнаменти, фантастичні звірі.Творчість стала:мовою, якою можна говорити без слівроботою, доступною за будь-яких обставинвнутрішньою опороюЇї роботи — це не втеча від реальності.Це спосіб утримувати цілісність у складному світі.🧱 Складнощі життя, які не зламалиЖиття Марії Примаченко не було легким:важка хвороба з дитинствавтрата коханої людини на війніматеринство без підтримкироки без стабільного доходу й державної опікиЧорнобильська трагедія, що торкнулася родини безпосередньоАле замість зневіри — щоденна праця.Замість мовчання — образи.Замість розпачу — кольори.🖌 Праця як форма прояву людської гідностіМарія Примаченко не чекала «кращих часів».Вона працювала тоді, коли могла, і так, як могла.Її шлях — приклад того, що:праця може бути формою самозбереженнятворчість — ресурсом психологічної стійкостівизнання не завжди приходить вчасно, але це не скасовує цінності зробленого💚🌱 Чому цей приклад важливий сьогодніУ часи невизначеності історія Марії Примаченко нагадує:стійкість — це не гучні слова.Це здатність:жити й працювати попри обмеження і викликизнаходити сенс у тому, що робиш щоднязалишати світ яскравішим, навіть коли він темнієРоботи Марії зачаровують неймовірно доброю фантазією, точним, своєрідним колоритом і таємничою майстерністю. Як у наповненому кризами і війнами ХХ столітті художниця знайшла стільки яскравих фарб? Чуттєві й невимушені, її картини — це самовираження підсвідомого, обрамлене в дитячу форму, яка ніколи в її творчості не була покинутою. Вона надихалася вишивками і довкіллям, вона була селянкою, яка обожнювала Україну та ніколи не покидала рідний дім. Навіть під час аварії на ЧАЕС, коли рідне село потрапило у 30-кілометрову зону евакуації, вона залишилася із сином і намалювала картину, на якій корова в бахілах їсть отруєну радіацією траву.Марія Примаченко довела, що творчість і праця можуть стати формою опору і джерелом стійкості.