#вова_і_література

Дочитав Гомбріха.
Вже радив його у Звукописі і знову раджу. Гомбріх пише легко і талановито, тож ви насолодитесь найкращими творами (в книзі класні репродукціі), зрозумієте як і куди треба дивитись, розберетесь з різними стилям, а ще зрозумієте сучасне мистецтво та його головну проблему.

«Насправді немає такого поняття, як мистецтво. Є лише мистці. Колись це були люди, які брали кольорову глину й робили грубі малюнки бізонів на стіні печери; сьогодні дехто купує собі фарби й малює рекламні плакати; вони робили й роблять багато інших речей. Немає нічого поганого в тому, щоб називати все це мистецтвом, якщо ми памʼятаємо, що це слово може означати дуже різні речі в різні часи й у різних місцях, і якщо ми усвідомлюємо, що Мистецтва з великої літери М не існує.»

P. S.
Єдине питання, на яке немає відповіді — чому українська обкладинка така погана. Наче і робили по референсу, а виглядає як «я сдєлаль».

P. P. S.
А ще мистецтво та оповідь Гомбріха хороший спосіб ненадовго відволіктися від пиздеця, що відбувається довкола.