Цьому коментарю вже багато тижнів, але на ньому кльово видно, чому, коли дизайнер критикує чужу роботу, тре бути троха обережнішим. Я й сам пару Звукописів тому необережно розбирав паковання і, не знаючи контексту, перегнув.

Отже, нарукавний знак підрозділу «Фенікс». Приходить незнайома мені людина і пише: «Дуже слабкий знак. В ньому купа невирішених візуальних конфліктів». Чи права вона? Так. Знак не дуже сильний, ще й правила геральдики порушує: птах дивиться не в той бік.

А от чого людина не знає, це того, що ми перепробували купу різних птахів і запропонували інший знак. Але… змінювати знак підрозділу складно, особливо, якщо з ним вже воювали та гинули люди. Тож командир попросив повернути попереднього птаха з усіма його недоліками. Так ми і зробили. Тільки трохи змінили геометрію, щоб скомпенсувати «сутулість пілота fpv», і додали полум'яних крил. А птаха, якого пропонували спочатку, використали для мерча та логотипа благодійної ініціативи «Орден Фенікса».

Тож чи знаємо ми, що знак не ідеальний? Так. Чи могли зробити інакше? Ніт, витиснули все, що могли. І так, про вишивку теж правда: такого детального фенікса жодна машина серійно не вишиє, тому вишитий він є тільки в кейсі, а на футболках ми птаха друкуємо.

Коротше, контекст важить.